Міністр Криклій назвав запуск потягів із РФ до Криму «інфраструктурною атакою»

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій засудив запуск залізничного сполучення між материковою Росією та анексованим нею Кримом. На його думку, йдеться про «інфрастуктурну атаку».

«Незаконний запуск залізничного сполучення між Російською Федерацією і анексованим українським Кримом – чергове порушення територіальної цілісності і суверенітету України та норм міжнародного права. 43 години в дорозі – черговий крок Росії для тотального впливу на людей в анексованому Криму, такий поїзд – суто ідеологічний хід», – написав міністр на свої сторінці у фейсбуці.

За інформацією проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, 26 грудня вранці на півострів прибув потяг із Москви, а 25 грудня – із Санкт-Петербурга.

23 грудня залізничний рух мостом між Кримом і сусідньою Росією формально відкрив президент Росії Володимир Путін, який вкотре прибув на окупований український півострів на порушення норм міжнародного права і українського законодавства. Автомобільний рух цим мостом відкрили 2018 року.

Побудова цього мосту стала черговим порушенням Росією суверенітету і територіальної цілісності України, крім того, міст обмежив максимальну висоту суден, здатних пройти під ним в Азовське море. Офіційний Київ засудив цей проєкт.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь у його будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.

your ad here

Україна збільшила експорт новорічних іграшок, найбільше купують Нідерланди – торговий представник

Україна у 2019 році в порівнянні з минулим роком збільшила експорт новорічних іграшок, повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка у фейсбуці.

«За 10 місяців поточного року поставки виробів для новорічних і різдвяних свят склали 7,5 мільйонів доларів, що більше аналогічного періоду минулого року на 7,7%. У цій святковій групі 83,1% складають вироби зі скла. На інші вироби та прикраси припадає 16,9% експортних поставок. Найбільший імпортер українських ялинкових прикрас – Нідерланди, які займають 34,1% загального експорту новорічних та ялинкових виробів з України та 56,2% експорту до країн ЄС – це ринок Нідерландів. Іншими популярними напрямами експорту ялинкових прикрас є Польща, Німеччина, Білорусь, Швейцарія», – написав Тарас Качка.

Він також додав, що українські ялинкові прикраси представлені і на російському ринку.

«Без українських прикрас Новий рік і Різдво в Росії були би зовсім безнадійними і похмурими, тож там теж активно купували українські яскраві кульки. Суттєво зросли поставки новорічних прикрас за 10 місяців поточного року порівняно з минулорічним періодом до Латвії (у 2,9 рази), Грузії (у 2,4 рази), Молдови (у 2,3 рази), Румунії (у 2,1 рази), США (у 2,1 рази), Італії (у 1,9 рази). Нові ринки для українського святкового настрою – Австрія, Казахстан, Хорватія, Сербія та Кайманові острови, де вони, очевидно прикрашають чийсь затишний офшорчик», – додав торговий представник України.

За даними Мінекономіки, нині Україна експортує ялинкові прикраси у 27 країн світу.

your ad here

«Нафтогаз» і «Газпром» 26 грудня почнуть узгоджувати договори про транзит газу

Завершити погодження договорів планують 27 грудня, але за необхідності продовжать роботу на вихідних – Вітренко

your ad here

НКРЕКП ухвалила рішення про сертифікацію оператора ГТС України

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), 24 грудня ухвалила остаточне рішення про сертифікацію оператора української газотранспортної системи. Про це повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна».

Планується, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» почне повноцінно працювати з 1 січня 2020 року.

9 грудня президент України Володимир Зеленський підписав останній закон, необхідний для завершення процесу створення незалежного оператора газотранспортної системи, згідно з європейськими правилами.

31 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про анбандлінг «Нафтогазу». Документ передбачає, що ГТС залишиться у державній власності, однак для управління нею буде створено окрему компанію-оператора, на яку «Нафтогаз» впливати не зможе.

Анбандлінг «Нафтогазу» одна з умов, які дадуть можливість Україні могла укласти новий контракт про транзит газу з Росією за європейськими правилами, зазначав раніше глава Міненерго Олексій Оржель.

Наразі «Нафтогаз України» здійснює повний цикл операцій розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Відокремлення функцій, зокрема, транспортування газу вимагає, серед іншого, так званий Третій енергопакет нормативних актів Європейського союзу, втілити які зобов’язалася й Україна.

«Нафтогаз України» є одноособовим акціонером компанії «Укртрансгаз», яка займається транспортуванням газу. Реформа «Нафтогазу» передбачає проведення демонополізації компанії. Оператор української ГТС має бути виділений в юридичну особу, не пов’язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії.

your ad here

НБУ: курс гривні повертається в 2015 рік

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 23 гривні 26 копійок за долар, це на дві копійки менше за офіційний курс на 24 грудня.

Нинішнє значення курсу є найнижчим із кінця грудня 2015 року, гривня на торгах у вівторок подолала позначку 23 гривні 26 копійок за долар, яка для української валюти була найвищою в 2016 році. Значення, оприлюднене НБУ о 12:00, ще не є остаточним, але зазвичай офіційний курс незначно відрізняється від проміжного, довідкового курсу.

Національний банк України з 13 грудня встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

 

your ad here

Гривня оновлює ще один рекорд 2016 року

Українська національна валюта на торгах міжбанківського валютного ринку 24 грудня проходить ще один орієнтир 2016 року. За даними сайту Finance.ua, станом на 11:45 котирування становлять 23 гривні 25–27 копійок за долар.

Це нижче за офіційний курс 23 гривні 27 копійок, встановлений на 13 січня 2016 року. Наступний орієнтир – уже з 2015 року. Тоді на 28 грудня НБУ встановив курс 23 гривні 14 копійок за долар. У разі проходження цієї позначки гривня оновить чотирирічний рекорд щодо долара США.

Національний банк України з 13 грудня встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

 

У грудні котирування пройшли один із орієнтирів січня 2016 року. Тоді 14 січня офіційний курс складав 23 гривні 64 копійки за долар. Наступний орієнтир – 23 копійки 26 копійок за долар, це курс на 13 січня 2016 року.

your ad here

НБУ: посилення гривні щодо долара триває

Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 23 гривні 27 копійок за долар США, це на дві копійки менше за офіційний курс на 23 грудня.

На міжбанківському валютному ринку торги відбуваються за приблизної рівноваги попиту і пропозиції, відзначають фахівці сайту «Мінфін». Станом на 12:35 котирування становили 23 гривні 27–28,5 копійки за долар, вказує сайт Finance.ua.

Національний банк України з 13 грудня встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

 

У грудні котирування пройшли один із орієнтирів січня 2016 року. Тоді 14 січня офіційний курс складав 23 гривні 64 копійки за долар. Наступний орієнтир – 23 копійки 26 копійок за долар, це курс на 13 січня 2016 року.

your ad here

Вищий антикорсуд утричі зменшив заставу для Гримчака

Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвокатів колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака щодо запобіжного заходу, зменшивши суму застави для нього із 5,9 мільйонів гривень до 1,9 мільйнів.

Гримчак при цьому залишиться під арештом у Чернігівському СІЗО, засідання 19 грудня із ним відбувалося у форматі відеоконференції, йдеться у повідомленні пресслужби суду.

Водночас, як там же зазначається, 11 грудня слідчий суддя ВАКС змінив міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт «помічникові» ексзаступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій, якого слідство вважає співучасником кримінального провадження.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Затримані наразі перебувають в ІТТ. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді».

22 жовтня Гримчаку змінили підозру на частину 2 статті 28, частину 3 статті 369-2 (зловживання впливом). 

your ad here

Уряд оприлюднив протокол газових переговорів у Мінську

На сайті Кабінету міністрів України опублікували протокол зустрічі представників Європейського Союзу, України та Російської Федерації, а також компаній цих країн (ООО «Оператор газотранспортної системи України», НАК «Нафтогаз України», ПАО «Газпром»).

За цим документом, передбачається виплата «Газпромом» до 29 грудня 2,9 мільярдів доларів США  пені, присуджена Стокгольмським арбітражем, відкликання сторонами усіх позовів, поданих одне проти одного, щодо яких станом на зараз немає рішення, зняття арештів з майна «Газпрому», а також відмову від претензій у майбутньому щодо контрактів на поставку і транзит газу від 19 січня 2009 року.

Після цього планується укласти договір між «Газпромом» та «Оператором газотранспортної системи України» про транзит газу через Україну.

«За умови виконання у повному обсязі домовленостей, передбачених пунктами 1-3 цього протоколу сторони розглянуть можливість поставок газу в Україну із урахуванням принципу формування ціни на базі ціни європейського хаба (NCG) за винятком обґрунтованої знижки з огляду на обсяг таких поставок», – йдеться у документі.

Раніше сьогодні на пресконференції міністр енергетики України Олексій Оржель запевнив, що прямих поставок газу з Росії ухвалені 20 грудня домовленості між трьома сторонами не передбачає.

Газові переговори України і Росії пройшли в атмосфері секретності, брифінг для преси за їхніми підсумками був скасований. Хоча біля спортивно-стрілкового центру «Сябри» за 20 кілометрів від Мінська учасників переговорів чекали близько 20 журналістів із Росії та України.

Переговори тривали 6 годин, від України в них брав участь міністр енергетики Олексій Оржель, від Росії – голова «Газпрому» Олексій Міллер.

18 грудня голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

 

your ad here

Швейцарська компанія призупинила участь у будівництві «Північного потоку-2» через можливі санкції США

Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок…» – заява компанії

your ad here

Росія виплатить Україні 3 млрд доларів боргу перед «Нафтогазом» – Єрмак

Під час переговорів у Мінську представник Росії погодився виплатити Україні 3 мільярди доларів боргу перед «Нафтогазом» за рішенням Стокгольмського арбітражу. Про це у коментарі «Громадському» заявив помічник президента України Андрій Єрмак».

«Ми повертаємось додому з дуже хорошими новинами, і матимемо транзитний контракт на вигідних для України умовах. Завдяки цим домовленостям Україна отримає 3 мільярди доларів згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу», – заявив Єрмак.

Він додав, що борг «Газпром» виплатить грошима.

Про досягнення домовленостей у Мінську повідомили у Офісі президента України. Подробиці мають розповісти на брифінгу 21 грудня.

 

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Ускладнює справу те, що Росія на 90% збудувала трубопровід «Північний потік-2», що технічно дасть їй можливість припинити транспортування газу через Україну.

your ad here

Газові переговори у Мінську між Україною та Росією завершилися підписанням протоколу

Переговори пройшли в атмосфері секретності, брифінг для преси за їхніми підсумками був скасований

your ad here

СБУ вимагає від «Приватбанку» погоджувати з ними позови проти Коломойського в іноземних судах

Служба безпеки України звернулась до керівництва націоналізованого «Приватбанку» з листом, в якому висловило невдоволення тим, що державна фінустанова позивається до колишніх власників банку (Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – ред.) в іноземних юрисдикціях, не узгоджуючи такі дії з СБУ та Генпрокуратурою, і просить на майбутнє без отримання такого «попереднього погодження» утриматися від подання нових таких позовів. 

Такий лист спецслужби на адресу керівництва «Приватбанку» є в розпорядженні журналістів програми «Схеми». Лист від 17 грудня 2019 року підписав заступник голови СБУ Володимир Горбенко. 

«Встановлено, що представники банківських установ ініціюють позови в іноземних юрисдикціях та міжнародних арбітражах щодо стягнення збитків та притягнення до відповідальності осіб, дії яких спричинили доведення банку до неплатоспроможності, – мовиться у листі СБУ до «Приватбанку». – Вважаємо за необхідне забезпечити обов’язкову координацію позовної роботи банківських установ у міжнародних юрисдикціях зі Службою безпеки України і Генеральною прокуратурою України та попереднє погодження позовів, що подаються до судів поза межами території України, із вказаними органами. До такого попереднього погодження прошу утриматися від подання нових позовів». 

У СБУ підтвердили Радіо Свобода, що такий лист справді направляли до «Приватбанку».

«З урахуванням зазначених норм чинного законодавства, подання позовів до міжнародних арбітражів може в певних випадках негативно вплинути на здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про вчинення злочинів у банківській сфері», – мовиться в листі, в якому Служба безпеки України посилається на 90-у статтю Кримінального процесуального кодексу.

Служба безпеки не має жодних повноважень, аби просити і вимагати, щоб погоджувати з нею будь-які міжнародні позови, аналізує юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан.

«Стаття КПК, на яку посилаються у листі СБУ, говорить лише про те, як оцінювати рішення міжнародних судів, і не стосується будь-якого порядку подачі позовів та інших дій, – каже юристка. – Цей лист можна навіть оцінити як грубе втручання в діяльність суб’єкта господарювання та тиск. І взагалі, така практика і вимоги з боку служби порушують чинне законодавство та Конституцію».

Напередодні націоналізації з «Приватбанку» були виведені десятки мільярдів гривень на фірми-бульбашки – угоди з компаніями були підписані в той час, коли банком володів Ігор Коломойський. 

Станом на цей час держава судиться з олігархом Коломойським та його бізнес-партнерами, щоб стягнути заподіяні мільярдні збитки: не тільки в Україні, але й за кордоном, включно із Великобританією, Швейцарією і США, а відненавна і в Ізраїлі.

Позов у Швейцарії подав Нацбанк, оскільки там мешкав олігарх. Судовий процес у Великій Британії розпочав «Приватбанк», аргументуючи тим, що саме через британські фірми, за їхніми даними, виводилася частина грошей з банку. А у США, як підозрює нинішній менеджмент «Приватбанку», Коломойський та Боголюбов придбали нерухомість та інші активи за рахунок привласнених коштів банку.

Як раніше відзначали «Схеми», розгляд позовів «Приватбанку» в міжнародних судах створив незручності для колишніх власників. Наприклад, Лондонський суд заморозив активи Коломойського та Боголюбова по всьому світі. Судовий процес у США, ініційований «Приватбанком», взагалі може загрожувати бізнесменам кримінальною відповідальністю.

​«Приватбанк» – найбільший в Україні банк. До націоналізації 2016 року його бенефіціарними власниками були Ігор Коломойський (49,98%) та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов (41,58%), які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5 відсотками акцій. Ще 8,5 відсотків належало міноритаріям, в тому числі менеджменту на чолі з тодішнім головою правління Олександром Дубілетом.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанкові» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

your ad here

Курс Нацбанку: гривня зміцніла ще на 4 копійки

Курс гривні щодо долара зріс на 4 копійки – такі офіційні дані Національного банку. Згідно з ними, курс 20 грудня дорівнює 23,37 гривні за долар, тоді як напередодні становив 23,41 гривні.

Довідковий курс, який регулятор встановив опівдні, дорівнює 23 гривні 32 копійки проти 23,38 гривні 19 грудня.

Читайте також: «Ніяких секвестрів»: Маркарова розповіла про причини недовиконання бюджету​

За даними порталу «Мінфін», торги на міжбанківському ринку о 15 годині 20 грудня трималися на рівні 23,32-33 гривні за долар.

Котирування минулого тижня пройшли один із орієнтирів січня 2016 року. Тоді 14 січня офіційний курс складав 23 гривні 64 копійки за долар. Наступний орієнтир – 23 копійки 26 копійок за долар, це курс на 13 січня 2016 року.

your ad here

Росія погодилася виплатити Україні 3 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу – ЗМІ

Росія погодилася виплатити України три мільярди доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу, повідомило агентство Reuters та російські ЗМІ з посиланням на свої джерела.

За їхніми даними, ця виплата має стати частиною угоди за результатами переговорів Росії та України про транзит газу.

«Нафтогаз України» у відповідь на прохання Радіо Свобода підтвердити чи спростувати інформацію порадив написати запит.

Стокгольмський арбітраж

У лютому 2018 року Стокгольмський арбітраж повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення по іншому спору та відсотків «Газпром» має виплатити українській компанії понад 2,56 мільярда доларів. Росія оскаржує це рішення.

19 грудня президент Росії Володимир Путін заявив, що необхідно «виходити» з рішення Стокгольмського арбітражу і «шукати прийнятне для всіх рішення, в тому числі і для України».

Транзит газу

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

18 грудня голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.

Увечері наступного дня переговорники повідомили, що їм вдалося досягти принципових домовленостей про деталі нового договору на транспортування газу.

your ad here

«Ніяких секвестрів»: Маркарова розповіла про причини недовиконання бюджету

Бюджет України на 2019 рік дещо не виконується по доходах, проте про критичний дефіцит не йдеться, розповіла міністерка фінансів Юлія Маркарова під час години запитань до уряду у Верховній Раді 20 грудня.

«Щодо 11 місяців 2019 року – очевидно, є фактори, ми це всі бачимо і звітуємо постійно по закінченню кожного місяця, які вплинули, напевно, на невиконання по доходах. Однак це недовиконання, хочу одразу сказати, є повністю контрольованим, не вимагає ніяких секвестрів чи інших складних слів, якими останні декілька днів з телевізорів намагаються трішки додати паніки», – запевнила вона.

Голова Міністерства фінансів розповіла, що недовиконання бюджету пов’язано передусім із:

пільгами на ввезення обладнання для альтернативної енергетики, яку ухвалили наприкінці 2018 року вже після ухвалення бюджету (за оцінкою Маркарової, пільга обійшлася в 9 мільярдів неотриманих надходжень)
посилення гривні вище за курс, закладений у бюджеті (близько 29 гривень за долар), яке знизило митні надходження
зниження цін на газ, яке є «позитивним трендом», але також знизило обсяг митних платежів

«Сумарно всі ці фактори вплинули на те, що по митних платежах було недовиконання. Є ще інша низка податків, за якими було недовиконання. Це рентна плата за видобуток вуглеводнів, за якою в результаті цьогоріч близько 11 мільярдів недоотримано, і акциз вироблених товарів. Ми всі знаємо, яка велика проблема в нас є  з підакцизними товарами: сигарети, тютюнові вироби та алкоголь. Це ті податки, які було недоотримано», – підсумувала Маркарова.

 

Водночас вона вказала на перевиконання окремих статей доходу, в тому числі податків на доходи підприємств.

Крім того, міністерка вказала на недоотримання частини дивідендів від державних компаній і закликала їх погасити заборгованості до кінця року.

Головним пріоритетом бюджетного процесу на 2020 рік вона назвала «правильне планування».

«До 15 лютого – всі паспорти бюджетних програм порядків використання коштів, до 15 лютого всі повинні дуже уважно подивитися, на що вони планують витрачати кошти, які вони показники ефективності закладають, тому що насправді історія про те, що ми за п’ять, сім, 10 днів до кінця року раптом починаємо змінювати, на що хочемо витратити – це неправильна історія. Бюджет повинен виконуватися саме так, як він закладений. Якщо за якимись статтями є економія, це не значить, що її треба використати на будь-що, включаючи закупівлю канцелярських товарів на рік вперед», – зазначила урядовиця.

Попри невелике, але «суттєве» для уряду невиконання бюджету, Маркарова пообіцяла, що всі «важливі» бюджетні видатки (в тому числі деякі незахищені) будуть затверджені.

 

13 грудня Рахункова палата повідомила, що план надходжень до бюджету за період з січня по листопад 2019 року не виконаний на 5,3%, тобто 66 мільярдів гривень.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2020 рік 11 грудня.

your ad here

Грального бізнесу під «виглядом лотерей» не буде – Гончарук

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що уряд своїм рішенням виключив можливість розповсюдження грального бізнесу під виглядом державних лотерей.

«Міністри проголосували за скасування відповідних положень щодо розповсюджувачів лотерей в ліцензійних умовах. Тепер заклади з гральними автоматами не зможуть нелегально працювати під виглядом державних лотерей, прикриваючись договорами передорученнями на розповсюдження державних миттєвих лотерей», – повідомив Гончарук у фейсбуці.

Він заявив, що дав доручення поліції вже сьогодні почати перевірку діяльності всіх операторів держлотерей на дотримання закону про заборону грального бізнесу, а Державній фіскальній службі організувати перевірки ліцензій всіх так званих «державних лотерей».

З 2009 року в Україні заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».

18 жовтня цього року Верховна Рада зареєструвала розроблений урядом проєкт закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Документ, серед іншого, передбачав, що азартні ігри будуть проводитися винятково на території готелів і на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам. 19 грудня Верховна Рада не ухвалила законопроєкт за основу, а відправила його на доопрацювання.

your ad here

Шефчович: Україна та Росія досягли принципової угоди щодо транзиту газу

Україна та Росія досягли принципової угоди щодо транзиту газу. Про це журналістам у Берліні заявив заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Досягнуті нами принципові домовленості завтра обговорять у столицях», – сказав представник Єврокомісії, зазначивши, що це «позитивні новини для Європи, Росії та України»

Результати сьогоднішньої зустрічі представників України, Євросоюзу та Росії мають схвалити офіційні Київ та Москва.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко підтвердив напрацювання «основних принципів угод». 

Напередодні переговорів голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Ускладнює справу те, що Росія на 90% збудувала трубопровід «Північний потік-2», що технічно дасть їй можливість припинити транспортування газу через Україну.

your ad here

Розслідування «Схем» про підроблені сигаретні акцизки: обвинувальний акт направили до суду

Прокуратура Дніпропетровської області направила до суду обвинувальний акт у справі про підроблені сигаретні акцизи на фабриці у Жовтих Водах, пов’язаної з ексдепутатом Верховної Ради від «Народного фронту» Олегом Кришиним. Офіційне розслідування щодо цієї фабрики розпочалось після виходу журналістського розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») під назвою «Тютюновий фронт».

Про це йдеться у листі прокуратури Дніпропетровської області, повідомляють «Bihus.Info».

Відповідне провадження було розпочато після розслідування «Схем» за заявою юристів «Тисни» (проєкт «Bihus.Info»).

Раніше «Схеми» розповіли, що тютюнова фабрика «Юнайтед Табако», яка у 2017 році розпочала роботу у Жовтих Водах на Дніпропетровщині, випускає сигарети із підробленими акцизними марками. Вона пов’язана із ексдепутатом Верховної Ради від «Народного фронту» Олегом Кришиним й опосередковано, через братів Руслана та Миколу Журил, із ексдепутатом від цієї ж політсили Миколою Мартиненком, йшлося в матеріалі «Схем». 

Зі свого боку, журналісти проєкту «Наші Гроші з Денисом Бігусом» встановили, що ексдружина судді Артура Ємельянова, з якою він підтримує стосунки, вкладає гроші у цей тютюновий бізнес.

 

your ad here

Посилення гривні щодо долара не зупиняється – результати торгів

На українському міжбанківському валютному ринку триває зміцнення гривні. Станом на 12:00, за даними Finance.ua, торги відбувалися на рівні 23 гривні 36,5–38,5 копійки за долар.

Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 23 гривні 38 копійок, це на три копійки менше за офіційний курс на 19 грудня.

Як відзначають експерти сайту «Мінфін», зараз на ринку фактично немає чинників, які б грали проти гривні.

Національний банк України з 13 грудня встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

 

Котирування минулого тижня пройшли один із орієнтирів січня 2016 року. Тоді 14 січня офіційний курс складав 23 гривні 64 копійки за долар. Наступний орієнтир – 23 копійки 26 копійок за долар, це курс на 13 січня 2016 року.

your ad here