Національний банк України погодив кандидатури чотирьох членів наглядової ради державного Ощадбанку за результатами тестувань та співбесід, повідомила пресслужба регулятора.

«Національний банк погодив на посади таких осіб: Тарас Кириченко (дата погодження 16 березня); Юлія Пашко (дата погодження 16 березня); Янне Харьюнпаа (дата погодження 26 березня); Хуан Енріке Перес Калот (дата погодження 26 березня). Водночас, Національний банк 23 березня відмовив у погодженні Ігорю Мітюкову на посаду заступника голови наглядової ради Ощадбанку. Рішення про відмову було прийнято у зв’язку з невідповідністю Ігоря Мітюкова вимогам щодо незалежності», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що нині Національний банк звернувся до уряду з проханням завершити формування наглядової ради Ощадбанку та Укрексімбанку.

«Адже сьогодні наглядова рада Укрексімбанку, як і у випадку з Ощадбанком, також сформована з восьми членів з дев’яти необхідних… 27 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення  припинити повноваження члена наглядової ради Укрексімбанку Стівена Фішера», – зазначили в НБУ.

Після проведення реформи корпоративного управління в державних банках у 2018 році наглядові ради цих банків мають складатись з дев’яти осіб, шість з яких є незалежними директорами, один є представником за квотою президента, один – від Кабінету міністрів та один від Верховної Ради.

 
…

Київ має переглянути коштори з урахуванням витрат на боротьбу з поширенням коронавірусної лікарні, повідомив на брифінгу Віталій Кличко.

За його словами, з цією метою на 26 березня скликане позачергове засідання Київської міської ради.

«Нам потрібно внести суттєві корективи в бюджет і перенаправити більше коштів на медичну галузь, бо сьогодні місто витрачає багато грошей на заходи з упередженням пандемії. За попередніми розрахунками, втрати для столиці вже сягають одного мільярда гривень, і ця цифра може в разі зрости в разі загострення ситуації», – сказав Кличко.

Читайте також: Банки, курс і карантин: що змінилося для простого українця?

Водночас міський голова Києва, який також очолює Асоціацію міст України, закликав уряд не забирати кошти в місцевих громад, які й так мають витрачатися на запобігання спалаху хвороби.

«(Громади – ред.) і так ледве витримують ситуацію в нинішніх умовах, коли мають фінансові заходи у боротьбі з поширенням коронавірусу, а уряд планує позбавити громади місцевих акцизів і додаткових субвенцій на суму майже 13 мільярдів гривень. Це колосальна сума. В таку кризу уряд має підтримувати місцеве самоврядування, а не пускати його з торбинкою по світу», – стверджує мер столиці.

Читайте також: Зростання цін на продукти, відсутність масок, черги біля «Ощадбанку» – провінційне містечко Львівщини у час карантину​

Він додав також, що Київ закуповує усе необхідне для столичних лікарень – тести, маски, захисні костюми для медичного персоналу, медичне обладнання – за кошти міського бюджету.

25 березня Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин до 24 квітня. ​Він передбачає заборону роботи громадських закладів, окрім закладів харчування на винос, обмеження роботи громадського транспорту. Карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції розпочався в Україні 12 березня. Він мав тривати до 3 квітня.

 
…

Національний банк України встановив на 26 березня офіційний курс 27 гривень 96 копійок за долар. Це на 19 копійок більше за курс на 25 березня.

Торги на українському міжбанківському ринку завершилися на рівні 27 гривень 99 копійок – 28 гривень 5 копійок за долар, за даними Finance.ua. Сесія знову пройшла різноспрямовано, мінімальні котирування становили 27 гривень 84–90 копійок за одиницю американської валюти. Вже друга сесія поспіль відбувається без активної участі НБУ, який зазвичай намагається не допустити надмірних коливань упродовж одного торговельного дня.

Фахівці сайту «Мінфін» прогнозували «досить середню активність імпортерів на фоні потенційних виходів покупців валютних ОВДП з метою купівлі за свої гривневі ресурси валюти під розрахунки у неї з Міністерством фінансів України по аукціону» (у вівторок українські урядовці змогли продати ОВДП, номінованих у валюті, на майже 802 мільйона доларів і 76 мільйонів євро). «Намагання підняти курс понад 28 гривень за долар триватимуть протягом усієї сесії», – очікували експерти.

Ще на початку березня долар в Україні коштував менш як 25 гривень, але на піку пов’язаної з поширенням коронавірусної інфекції та обвалом світових ринків паніки котирування перевищували 28 гривень за долар.
…

Зареєстрована в Британії компанія Regal Petroleum, кінцевим бенефіціаром якої є позафракційний народний депутат Вадим Новинський, придбала компанію «Аркона Газ-Енергія», що володіє спецдозволом на розробку та видобуток газу в Полтавській області.

Журналістське розслідування «Схем» виявило, що фірма «Аркона Газ-Енергія» була пов’язана з людьми з оточення Ігоря Кононенка та Петра Порошенка, і в часи президентства останнього купила цей дозвіл у держави поза конкурсом і задешево – заплативши в бюджет менше ніж 4 мільйони гривень, хоча були інші претенденти, готові заплатили більше. Тепер Вадим Новинський купує цю фірму, основний актив якої – ця ліцензія, у колишніх власників у 60 разів дорожче, порахували журналісти програми «Схеми: корупція в деталях».

У Regal Petroleum повідомили: «24 березня 2020 року було завершено процедуру придбання активів у відповідності до угоди між компанією Regal Petroleum та попередніми власниками».

За умовами угоди, Regal Petroleum купує 100% капіталу в ТОВ «Аркона Газ-Енергія», здійснюючи оплату в декілька траншів. 

Перший гарантований транш становить 4,3 мільйона доларів США (близько 120 мільйонів гривень).

Ще стільки ж компанія перерахує колишнім власникам «Аркона Газ-Енергія» у випадку задоволення певних умов угоди, які не розкриваються. «Таким чином, за укладеною угодою загальна вартість активу може скласти до 8 630 000 доларів США», – заявили у Regal Petroleum. Це – більш ніж 240 мільйонів гривень. 

Відповідно до офіційного реєстру, станом на 23 березня, власниками компанії значились: Ігор Мичко, Олександр Нещотний, Дмитро Волонець та Олег Ольховий. 

Олег Ольховий, який мав найбільшу частку в компанії перед продажем, це колишній директор спортивного клубу «5 елемент», який належить Петру Порошенку та Ігорю Кононенку. Також у розслідуванні, опублікованому взимку 2018-го року, журналісти встановили, що до організації структурування цієї фірми мала стосунок дружина Олексія Маловацького – юриста з команди Петра Порошенка, члена Вищої ради правосуддя в часи його президентства. 

Після розслідування «Схем», Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем чиновниками Державної служби геології та надр України під час видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища в Полтавській області. Розслідування триває і досі, повідомили журналістам у пресслужбі НАБУ.

У пресслужбі Петра Порошенка заявили, що він «не мав і не має жодного відношення до цієї історії. Прив’язування за вуха його імені є маніпуляцією».

Ігор Кононенко свій зв’язок з фірмою «Аркона Газ-Енергія» також заперечує. «Не маю жодного відношення до цієї компанії», – повідомив він у коментарі «Схемам». При цьому він не приховує своє знайомство з одним із власників компанії – Олегом Ольховим, який очолював спорт-клуб «5 елемент» Порошенка та Кононенка. «Олег працював директором клубу 14 років тому, чим він займався потім, я не цікавився», – написав Кононенко. 

ТОВ «Аркона Газ-Енергія» володіє спеціальним дозволом, що передбачає геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на Свистунківсько-Червонолуцькому родовищі, яке розташоване в Полтавський області. Дозвіл надає право розробки ділянки площею 97 км2. Спецдозвіл був виданий ТОВ «Аркона Газ-Енергія» в травні 2017 року строком на 20 років. Право добувати газ на одному з найбільших родовищ Полтавської області коштувало фірмі всього 3,8 мільйона гривень.
…

Національний банк України оприлюднив офіційний курс гривні на 25 березня. Регулятор посилив національну валюту одразу на 34 копійки щодо долара США, курс від завтра становитиме 27 гривень 77 копійок за одиницю американської валюти.

На українському міжбанківському валютному ринку тренд змінювався кілька разів упродовж сесії. Найнижчі котирування, за даними Finance.ua, були на рівні 27 гривень 63–73 копійки, до закриття торгів, уже на мінімальних обсягах, котирування зросли до 27 гривень 92–99 копійок.

Аналітики не повідомляли про участь НБУ в торгах на міжбанку. Серед чинників, які впливають на роботу валютного ринку, фахівці сайту «Мінфін» назвали, зокрема, увімкнення друкарських верстатів як у США, так і в ЄС (мається на увазі емісія значних обсягів доларів і євро для підтримки фондового ринку в умовах рецесії). На внутрішньому ринку є кілька чинників: «З одного боку — знижуються потреби у валюті у імпортерів (обсяги завезеної продукції падають), але продовжують закривати свої зовнішні зобов’язання українські валютні позичальники, що частково тисне на курс. Проти гривні також грає скорочення надходжень валютної виручки від експортерів (кордони майже закриті) і від заробітчан».

Ще на початку березня долар в Україні коштував менш як 25 гривень, на піку пов’язаної з поширенням коронавірусної інфекції та обвалом світових ринків паніки котирування перевищували 28 гривень за долар.
…

Ціни на продукти в деяких регіонах України зросли, заявляє Антимонопольний комітет України 24 березня. 

За даними комітету, таких висновків він дійшов на основі монторингу цін по всій країні, повідомлень у пресі та звернень громадян.

«Станом на сьогодні в деяких регіонах ми бачимо, що з початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву», – зазначають у АМКУ.

Читайте також: АМКУ погрожує штрафами за «необґрунтоване» підняття цін на медичні товари через коронавірус​

Комітет вимагає від рітейлерів «оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі».

15 березня голова Київського обласного територіального управління АМКУ Олексій Хмельницький анонсував розслідування через ціни «Міжнародної авіакомпанії України» на авіаквитки.

12 березня загалом по Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19. Він триватиме три тижні – з 12 березня до 3 квітня.

 
…

Кабінет міністрів не бачить потреби в реструктуризації державного боргу – про це пресслужба уряду заявила вночі проти 24 березня.

«Незважаючи на нові виклики, уряд не бачить жодних підстав для реструктуризації державного боргу та закликає не спекулювати на темі боргової політики. Україна входить в турбуленті часи з набагато сильнішими позиціями, ніж це було під час попередніх криз: міжнародні резерви на найвищому за останні роки рівні, інфляція – рекордно низька, державний бюджет – збалансований, а показник державного боргу до ВВП впав до рекордно низьких 44,3%», – йдеться в заяві Кабінету міністрів.

Читайте також: Карантин через COVID-19. Як захистити економіку і допомогти українцям?

Пресслужба також цитує й прем’єр-міністра Денисв Шмигаля, який заявляє, що Україна більш підготовлена до ймовірної кризи, ніж у 2008 році.

Натомість ще напередодні, увечері 23 березня, Шмигаль заявляв в ефірі каналу ICTV, що Україна повинна реструктурувати зовнішній борг.

«Зовнішні борги – ми дійсно повинні їх реструктуризувати, і ми почали переговори з нашими міжнародними партнерами», – сказав тоді голова уряду.

Станом на кінець січня 2020 року, за даними Міністерства фінансів, державний та гарантований державою борг України становив 83,43 мільярда доларів, з них 40,58 мільярда – зовнішній борг.
…

Національна енергетична компанія «Нафтогаз» пропонує встановити ціну газу при оплаті комунальних послуг за березень на рівні 3,4 гривні за кубічний метр, повідомив голова правління компанії Андрій Коболєв увечері 23 березня.

При цьому йдеться про ціну без податку на додану вартість, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу, уточнив він. Таку ціну Коболєв назвав найнижчою з 2016 року.

Очільник компанії пояснив, що така ціна можлива завдяки запасам газу, зробленим наприкінці минулого року, а також загальному зниженню ціни на європейському ринку.

«Уважні споживачі помітять, що ціна «Нафтогазу» знизилась більше, ніж навіть на газовому хабі TTF, який ми маємо використовувати як індикатор ціни для населення. Пояснюю: уряд встановив результати торгів на TTF як максимально допустимий рівень. Однак в Україні в березні Оператор Газотранспортної системи провів торги на значні обсяги газу, на яких ціна опустилась нижче, ніж в Європі. Тому з двох індикаторів «Нафтогаз» обрав найменший», – написав Коболєв.

Читайте також: Ціни на газ: «Нафтогаз» заявляє, що АМКУ офіційно не сповіщав про розслідування зловживань​

Водночас він нагадав, що остаточні рахунки більшість українців отримують від приватних газзбутових компаній, які не входять до очолюваної ним структури.

«Якщо ціна газу в платіжці буде відрізнятись, є сенс звернутись до регулятора з проханням перевірити сумлінність свого постачальника газу», – припустив Коболєв.

Наприкінці лютого компанія «Нафтогаз» анонсувала, що ціни на газ в березні будуть нижчими, ніж у попередньому місяці.
…

Промислове виробництво в Україні в лютому 2020 року знизилося на 1,5% порівняно з лютим 2019 року, тоді як у січні аналогічний показник становив 5,1%, а в грудні-2019 – 7,7%, повідомила Державна служба статистики у понеділок.

За даними Держстану, з коригуванням на календарні дні (через високосний рік – ред.) промвиробництво в лютому 2020 року скоротилося проти лютого 2019-го на 4,1%.

Держстат зазначає, що проти січня цього року промислове виробництво в лютому зросло на 0,4%, проте з урахуванням сезонного фактора знизилося на 0,2%. Загалом за два місяці цього року промвиробництво в Україні скоротилося порівняно з аналогічним періодом минулого року на 3,1%, повідомили у відомстві.

Промислове виробництво в Україні в 2019 році знизилося на 0,5% порівняно з 2018 роком.
…

Запровадження надзвичайного стану може призвести до втрати мільйонів робочих місць і масових протестів, застерігає низка українських бізнес-асоціацій. Відповідну спільну заяву поширили зокрема Європейська Бізнес Асоціація, Асоціація «ІТ України», Спілка українських підприємців, Український клуб аграрного бізнесу.

Як йдеться в заяві, спільнота підприємців підтримує зусилля президента Володимира Зеленського, уряду та місцевого самоврядування щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, але виступає проти запровадження надзвичайного стану. Автори звертають увагу на те, що уряд заборонив роботу цілого переліку індустрій.

«Дуже важливо при мінімізації ризиків розповсюдження забезпечити функціонуванняканалів збуту для бізнесу, адже якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет – велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними», – застерігають підприємці.

Вони також звертають увагу на те, що Україна застосувала жорсткіші заходи, ніж інші країни, де кількість летальних випадків від захворювання вища.

«Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов’язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити», – вважають підписанти.

Зі свого боку бізнес-спільнота пропонує державі:

якнайшвидше виконати зобов’язання перед Міжнародним Валютним Фондом (зокрема ухвалити закон, який унеможливить повернення «Приватбанку» колишнім власникам)
зупинити фінансування державних програм і спрямувати вивільнені кошти на протидію пандемії
забезпечити верифікацію отримувачів соціальних пільг, щоб виявити «неіснуючих»
забезпечити неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від карантину
зупинити нарахування фінансових санкцій всім об’єктам господарювання, які мають кредити в банках та фінансових установах

Крім того, автори заяви вимагають долучити бізнес-спільноту до розробки плану дій щодо зменшення негативних наслідків поширення коронавірусу для економіки та погоджувати з нею всі рішення в цьому питанні.

Читайте також: Сфера послуг і карантин: що змінилося для малого бізнесу​

«Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та вимагаємо від держави зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишення значної частини населення країни без засобів існування», – підсумовують автори.

23 березня міністр охорони здоров’я Ілля Ємець закликав Верховну Раду проголосувати за надзвичайний стан в Україні.

За повідомленням Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я, станом на 23 березня зафіксовано вже 73 лабораторно підтверджених випадків викликаного коронавірусом захворювання COVID-19. Троє людей померли, один пацієнт одужав і виписався з лікарні.
…

Офіційний курс гривні щодо долара 23 березня на 5 копійок вищий за показник п’ятниці 20 березня – такі дані Національного банку.

Якщо 20 березня долар офіційно коштував 27 гривні 80 копійок, то 23 березня його вартість знизилася до 27,73 гривні за одиницю.

Водночас довідкове значення курсу гривні відображає послаблення: 23 березня він становить 28,13 гривні за долар проти 27,94 у п’ятницю.

Читайте також: Сфера послуг і карантин: що змінилося для малого бізнесу​

За даними сайту «Мінфін», торги на міжбанківському ринку вранці 23 березня стартували з позначки 27,70-28,09 гривні, але вдень показники виросли до 28 гривень і 10-16 копійок.

Офіційний курс відбиває тенденції міжбанківського ринку з деяким лагом, оскільки формується за підсумками торгів піковими обсягами валюти.
…

Державний «Ощадбанк» тимчасово зупиняє роботу низки своїх відділень у зв’язку з карантинними заходами – про це пресслужба установи повідомляє 23 березня.

Як запевняють у банку, всі операції, які можна здійснювати у відділеннях, дублює сервіс «Ощад 24/7», а основні послуги для клієнтів-підприємців наявні в системі CorpLight.

Читайте також: МВФ може надати фінансування Україні через коронавірус – голова НБУ

«Ключові відділення банку працюватимуть, але можливі зміни в їх графіку роботи – скорочення часу роботи відділень, встановлення різного часу для обслуговування людей старшого віку та інших категорій клієнтів, перерви на санітарну годину. Інші відділення тимчасово призупинять роботу», – зазначають у банку.

Згідно з мапою відділень, у Києві зупинили роботу 40 відділень із майже 200.

Напередодні Національний банк закликав банки «забезпечити безперебійну роботу центральних офісів, дистанційних каналів обслуговування та контакт-центрів», але водночас максимально перевести взаємодію з клієнтами в онлайн.

Читайте також: Сфера послуг і карантин: що змінилося для малого бізнесу

З 17 березня в Україні діють карантинні заходи через поширення коронавірусної хвороби COVID-19: заборонено роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежено рух транспорту. Працюють магазини продуктів та побутових товарів, а також аптеки.

За повідомленням Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я, станом на 22:50 22 березня зафіксовано вже 73 лабораторно підтверджених випадків викликаного коронавірусом захворювання COVID-19. Троє людей померли, один пацієнт одужав і виписався з лікарні.
…

Міжнародний валютний фонд може надати Україні фінансування через втрати, яких країна зазнає у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, повідомив увечері 22 березня голова Національного банку України Яків Смолій у твітері.

«Україна активно опрацьовує з МВФ можливе отримання фінансування в межах програм для підтримки країн, які зазнають втрат від коронавірусу. Маємо підтримку МВФ та надію на швидкі результати перемовин», – написав керівник НБУ, додавши твіт директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої.

Керівниця фонду повідомила про «дуже конструктивну розмову з президентом України Володимиром Зеленським», а також вказала, що «висловила нашу підтримку Україні, коли країна стоїть перед величезними викликами, спричиненими COVID-19».

Сайт глави української держави повідомляє, що «Володимир Зеленський поінформував очільницю Міжнародного валютного фонду про стан справ у нашій країні та заходи, вжиті для запобігання поширенню COVID-19».

«Ми обговорили збільшення суми підтримки України з боку фонду в час великих викликів для економіки, пов’язаних зі світовою пандемією. Україна свідома, що сьогодні потрібно діяти активно та швидко, щоб мінімізувати негативний вплив пандемії та пов’язаних з нею обмежень на економіку й добробут громадян», – сказав Зеленський.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 18 березня заявив, що переговори з Міжнародним валютним фондом просуваються вперед.

11 березня Шмигаль заявляв, що Україна в найближчі два-три тижні виконає пріоритетні попередні заходи, які залишилися, для відкриття нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Ідеться про нову трирічну програму розширеного фінансування для України на загальну суму понад 5,5 мільярда доларів. Вона має замінити попередню програму «стенд-бай» на 3,9 мільярда доларів, якої Київ так і не виконав – Україна змогла отримати лише єдиний її транш в 1,4 мільярда доларів іще у грудні 2018 року.

МВФ попередньо підтримав нову програму кредитування для України на технічному рівні, але її надання обумовлено поступом Києва в реформах. Серед передумов – також ухвалення спеціального закону, що гарантував би неповернення націоналізованих банків колишнім власникам і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму в 500 мільйонів євро.
…

Національний банк України повідомив, на яку підтримку очікує від Міжнародного валютного фонду й інших міжнародних донорів.

Як сказав під час онлайн-брифінгу голова НБУ Яків Смолій, Україна, зокрема, очікує отримати фінансування за однією з двох програм боротьби з коронавірусом, що їх має МВФ.

Крім того, сказав він, Україна продовжує й переговори з МВФ про програму розширеного фінансування. За словами керівника Нацбанку, Україна практично виконала свої зобов’язання за цією програмою, і в НБУ очікують, що Верховна Рада ухвалить два закони, які ще лишилися з передумов надання програми.

Крім того, сказав Смолій, в МВФ розраховують і на підтримку таких донорів, як Світовий банк чи Європейська комісія.

За словами голови Нацбанку, більшу частину отриманого таким чином фінансування спрямують до державного бюджету, щоб покрити його дефіцит, а також на поповнення золотовалютних резервів.

Агентство «Ройтерз» звернуло увагу, що угоди про фінансування від МВФ, як правило, не передбачають дозволу спрямовувати отримані кошти безпосередньо до держбюджету – ці кошти мають іти на підтримку валютних резервів центральних банків.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв 11 березня, що розраховує виконати дві з загалом восьми вимог МВФ, які лишилися не виконаними, «протягом двох, максимум трьох тижнів». 18 березня він заявив, що переговори з МВФ просуваються вперед і що Україна сподівається на позитивний результат «найближчим часом».

Кошти за програмою розширеного фінансування від МВФ, яка була в принципі узгоджена минулого року, мали б скласти загалом 5,5 мільярдів доларів за три роки, але вона обумовлена здійсненням певних реформ і кроків із боку України; Київ досі не виконав усіх цих вимог.

Нова трирічна програма розширеного фінансування для України від МВФ на загальну суму понад 5,5 мільярдів доларів має замінити попередню програму «стенд-бай» на 3,9 мільярда доларів, якої Київ так і не виконав – Україна змогла отримати лише єдиний її транш в 1,4 мільярда доларів іще в грудні 2018 року.

МВФ попередньо підтримав нову програму кредитування для України на технічному рівні, але її надання обумовлено поступом Києва в реформах. Серед передумов, які ще не виконані, – також ухвалення спеціального закону, що гарантував би неповернення націоналізованих банків колишнім власникам і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейської комісії на суму в 500 мільйонів євро.
…

Національний банк днями затвердить стандартні правила кредитних канікул в Україні для всіх без винятку, заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова під час онлайн-брифінгу.

«Найближчими днями ми фіналізуємо правила пільгового користування кредитами. Це стосуватиметься всіх позичальників – і великих компаній, і малого та середнього бізнесу, і фізичних осіб», – сказала Рожкова.

Вона додала, що правила затвердить правління регулятора, після чого вони будуть впроваджені банками.

У свою чергу, голова НБУ Яків Смолій заявив про заборону впроваджувати обмеження за депозитами з терміном, що сплив.

«Ми заборонили банкам упроваджувати будь-які обмеження, термін яких закінчився. Тобто якщо у вас закінчився депозит, можете робити з ним усе що завгодно: продовжити, зняти. Жодних обмежень немає. Протягом останніх 10 днів у банківській системі практично немає відтоку депозитів», – сказав Смолій.

В НБУ запевнили, що банківська система України в умовах карантину продовжує працювати в стандартному режимі.

Кредитні канікули передбачають відтермінування сплати кредиту, що дозволяє уникнути проблем з банком-позичальником у випадку неспроможності вчасно виконати боргові зобов’язання.
…

Нафта частково відіграла втрати, яких зазнала впродовж останніх двох тижнів після провалу угоди в межах ОПЕК+. Станом на 8:37 за Києвом барель марки Brent котирується на рівні 29 доларів 22 центи. Це рівень, зафіксований раніше цього тижня у вівторок, 17 березня. Після цього ціна падала нижче за 25 доларів за барель.

Аналітики пояснюють зростання тим, що ринок нарешті відреагував на заяви президента США Дональда Трампа про можливе втручання в ситуацію в «потрібний час». Раніше цього тижня Трамп оголосив, що Сполучені Штати поповнюватимуть стратегічні резерви, щоб підтримати нафтову галузь.

Тим часом, між Саудівською Аравією та Росією на європейському ринку триває цінова війна, і це змушує російських постачальників сировини пропонувати нафту марки Urals зі збільшеним дисконтом (знижкою) щодо ціни Brent. Кілька угод на постачання в квітні були укладені з дисконтом 4 і більше доларів. Російський державний бюджет передбачає ціну експортної нафти близько 42 доларів, у разі постачання за нижчою ціною бюджет не отримує запланованих доходів.

Тригерами березневого обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна. Саудити пропонують споживачам, орієнтованим раніше на купівлю російської нафти, нижчу ціну, щоб витиснути конккурента з ринку.
…

Нова хвиля повернення громадян України додому почнеться, якщо вони почнуть втрачати роботу за кордоном. Таке припущення висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Не буде моменту, коли ми скажемо – «клас, ми всіх вивезли, ось тепер у нас нуль людей за кордоном», тому що всі ми живемо у відкритому світі і люди звикли роз’їжджатися, коли хочуть, залишатися на скільки хочуть і повертатися… Є люди, які зараз ще мають роботу в певних країнах, але через економічну рецесію в світі, яка вже розпочалася, вони її незабаром із великою вірогідністю втратять. І тоді в нас буде друга хвиля тих, хто захоче повертатися, це люди, які втратять роботу і вирішать повернутися додому, дочекатися кращих часів», – сказаав він.

Як приклад міністр навів Об’єднані Арабські Емірати, де ситуація наразі, за його словами, відносно стабільна.

Читайте також: Українці, які залишились у Польщі будуть на вагу золота для польської економіки – роботодавці​

«В ОАЕ станом на зараз 15 тисяч українських громадян працюють у сфері послуг. В Еміратах зараз ситуація непогана, там уряд вживає дуже рішучих заходів, щоб захиститися від коронавірусу, честь їм і хвала. Але якщо, не дай Боже, там почнуть закриватися теж компанії, людей почнуть звільняти, в нас буде ось така друга хвиля. Я вже не кажу про сусідні з нами країни, де традиційно існує велика трудова діаспора», – міркує Кулеба.

За даними МЗС, наразі 15 776 громадян України вже повернулися додому, 861 людина перебуває на карантині за кордоном. 11 українців лікуються від коронавірусного захворювання COVID-19 за кордоном, п’ятеро одужали, одна жінка померла.

Повну версію інтерв’ю з Дмитром Кулебою чекайте на сайті та YouTube-каналі Радіо Свобода 21 березня.
…

Співвласник і віцепрезидент найбільшої російської приватної нафтової компанії «Лукойл» Леонід Федун назвав катастрофічною ціну нафти, яка увечері 18 березня вперше за 17 років опустилася нижче за 25 доларів за барель.

В інтерв’ю телеканалу РБК бізнесмен сказав, що головною причиною такого обвалу нафтових котирувань є розвал угоди про скорочення видобутку нафти ОПЕК+, коли 6 березня Росія та Саудівська Аравія не змогли домовитися про умови її продовження, а потім саудити заявили про намір збільшити постачання сировини на ринок на більш як чверть.

«Так, зараз коронавірус вдарив по економіці. Але той нафтовий шок, який стався (від розвалу угоди ОПЕК+), дає ціну приблизно, за нашими підрахунками, мінус 20–25 доларів від чинної ціни», – пояснив Федун.

Якби сторонам вдалося домовитися про продовження угоди, то барель нафти зараз коштував би близько 50 доларів, припускає Федун. За його словами, на нараді нафтовиків із президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася за кілька днів до розвалу угоди, «жодна ідея про вихід Росії з угоди не обговорювалася».

Першою на підтримку виходу Росії з угоди ОПЕК+ виступила державна компанія «Роснєфть». На думку Федуна, найбільше через припинення угоди постраждають Росія та Саудівська Аравія: «це буде війна на виснаження, від якої виграють США».

На нафтовому ринку 19 березня триває пошук рівноваги між попитом і пропозицією після того, як 18 березня ціна обвалилася до рівнів 2003 року. Ф’ючерси на марку Brent у середу сформували мінімум із травня 2003 року на рівні 24,50 долара за барель.

Удень 19 березня ціна складає 25 доларів 60 центів (станом на 15:01 за Києвом) але це все ще нижче від рівня 27 доларів 10 центів, зафіксованого в жовтні 2003 року.

Між Саудівською Аравією та Росією на європейському ринку триває цінова війна, і це змушує російських постачальників сировини пропонувати нафту марки Urals зі збільшеним дисконтом (знижкою) щодо ціни Brent. Кілька угод на постачання в квітні були укладені з дисконтом 4 і більше доларів. Російський державний бюджет передбачає ціну експортної нафти близько 42 доларів, у разі постачання за нижчою ціною бюджет не отримує запланованих доходів.
…

Національний банк України оприлюднив опівдні довідкове значення курсу 27 гривень 80 копійок за долар. Це на 53 копійки більше за офіційний курс на 19 березня.

На міжбанківському валютному ринку максимальні значення становили 27 гривень 86–89 гривень за долар, але після інтервенцій регулятора котирування просіли на три копійки як за попитом та і за пропозицією, свідчать дані Finance.ua станом на 12:35.

«Торги по долару відбуваються під знаком зростання попиту на валюту. НБУ вже продавав валюту по 27,80 гривні за долар двома порціями – спочатку 100 мільйонів, потім дозалив ще близько 50–60 мільйонів. Це частково стримує котирування», – вказує сайт «Мінфін».

Зростання котирувань долара щодня на 30–50 копійок в Україні відбувається вже другий тиждень. НБУ своїми валютними інтервенціями лише стримує цей процес.
…

Різким знеціненням гривні 19 березня відкрилися торги на українському міжбанківському валютному ринку. За даними Finance.ua, станом на 10:05 котирування становили 27 гривень 75–79 копійок за долар. Це на 38 копійок більше за котирування, зафіксовані під час закриття торгів 18 березня (27,37–41).

Станом на 10:25 долар ще трохи зріс – 27,77–80.

Офіційний курс на 19 березня складає 27 гривень 27 копійок за долар.

Зростання котирувань долара щодня на 30–50 копійок в Україні відбувається вже другий тиждень. НБУ своїми валютними інтервенціями лише стримує цей процес.
…