За місяць ціна на дизельне пальне та бензин знизилася в середньому на дві гривні, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук у Facebook.

«Що це дає людям? Просто в цифрах. Щоденні витрати українців на пальне зменшились на 16,5 млн грн, або на 511 млн грн на місяць. Більше того, офіційні продажі пального збільшились на 6% за місяць, а це означає, що збільшилась і кількість податків, які сплачують в бюджет», – написав Гончарук.

За його словами, правоохоронці та органи контролю «відпрацювали» майже чотири тисячі нелегальних автозаправних станцій по всій країні. Частину закрили, інша частина – отримала ліцензії на офіційну роботу.

«В окремих областях, наприклад, в Луганській та Миколаївській, обсяги продажі пального збільшились на 15%. Ще в трьох: Вінницькій, Дніпропетровській та Черкаській – на 14%», – додав прем’єр.

23 грудня президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками компаній – учасниць паливного ринку, нафто- та газовидобувної галузі й мереж автозаправних станцій. Він закликав «відреагувати на зміцнення курсу гривні» та знизити ціни на бензин.

У відповідь вони поскаржилися на роботу нелегальних автозаправних станцій, проте наступного дня все ж знизили ціни на пальне.
…

Із початку січня долар зміцнився приблизно на 5%, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На початку місяця вартість долара становила 23 гривні 69 копійок, а 31 січня вона досягне 24 гривень 92 копійок.

Євро зміцнився майже на 4% – з 26 гривень 42 копійок до 27 гривень 48 копійок.

За підсумками 2019 року долар втратив майже 15%, євро – практично 17%.

 
…

Національний банк вважає ключовим ризиком для реалізації позитивних макроекономічних відтермінування укладення нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

«Національний банк очікує укладення нової програми співпраці з фондом у найближчі місяці після схвалення Верховною Радою України необхідних законопроєктів. Завдяки новій програмі з МВФ, офіційним залученням та збереженню інтересу нерезидентів до ОВДП збережеться щорічне зростання міжнародних резервів України, попри період пікових виплат за зовнішнім державним боргом. У 2020 році вони перевищать 29 мільярдів доларів США і продовжать збільшуватися у 2021–2022 роках», – стверджують фахівці НБУ.

У регуляторі не вказали прямо, але дали зрозуміти, що вважають потенційно небезпечними рішення судів у справах щодо «Приатбанку».

«Зберігаються ризики для макрофінансової стабільності насамперед внаслідок рішень українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою», – ідеться в повідомленні.

 

Серед інших ризиків у НБУ вказали на скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови, ескалацію військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії.

Національний банк України з 31 січня встановив облікову ставку на рівні 11% (це одразу на 2,5% нижче за ту ставку, яка діяла з 13 грудня 2019 року). Регулятор прогнозує зниження облікової ставки до 7% на кінець 2020 року «завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні».
…

Національний банк України знизив облікову ставку на 2,5% – до 11% з 31 січня 2020 року.

«Національний банк продовжує пом’якшення монетарної політики, щоб забезпечити інфляцію на рівні цілі 5% та підтримати стійке економічне зростання», – заявили в НБУ.

 

Регулятор відзначає, що у 2019 році споживча інфляція сповільнилася до 4,1% (з 9,8% у 2018 році) – найнижчого рівня за останні шість років.

«Національний банк досягнув середньострокової інфляційної цілі 5%, яку декларував з 2015 року, навіть швидше, ніж очікувалося. Зміцнення гривні мало вирішальний вплив на стрімке уповільнення інфляції наприкінці 2019 року, нівелювавши ефекти досить сильного споживчого попиту», – ідеться в заяві НБУ.

У грудні 2019 року Національний банк України знизив облікову ставку на два відсоткові пункти до 13,5%.

Перед цим зниження облікової ставки Національним банком (до 15,5%) відбулося 24 жовтня.

У квітні цього року Національний банк України вперше за два роки знизив облікову ставку до 17,5% річних з 18%.

Востаннє до цього Нацбанк знижував облікову ставку в травні 2017 року. На рівні 18% вона була з вересня 2018 року.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості кредитів і депозитів.
…

Національний банк України 30 січня взяв активну участь у торгах на міжбанківському валютному ринку вже на початку сесії. Регулятор вийшов із продажем валюти за курсом 24 гривні 99 копійок за долар, це «стримує апетити продавців та спекулянтів щодо розгойдування курсу», повідомив сайт «Мінфін».

За даними Finance.ua, станом на 11:55 котирування просіли до рівня 24 гривні 91–95 копійок за долар, хоча до виходу НБУ наближалися до 25 гривень.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення 24 гривні 95 копійок за долар, це на 10 копійок вище за офіційний курс на 30 січня.

 

Аналітики за підсумками торгів 29 січня писали, що іноземні інвестори, які впродовж попередніх місяців додавали пропозиції валюти, розраховуючись за облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), цього тижня продавали мало. За даними експертів, відбулося «перевкладення іноземними інвесторами гривні від погашених раніше облігацій без великих сум довкладень».

Національний банк України 30 січня о 14:00 публічно оголосить про свої рішення щодо монетарної політики, зокрема, щодо облікової ставки, яка також спливає на ситуацію на міжбанку. Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості кредитів і депозитів.
…

Уряд схвалив звільнення Євгена Кравцова з посади керівника «Укрзалізниці», повідомив на брифінгу прем’єр-міністр Олексій Гончарук після засідання уряду.

«Сьогодні ми погодили звільнення керівника «Укрзалізниці». Це важливий, на нашу думку, крок для перезавантаження всього того, що відбувається в цій державній компанії», – сказав Гончарук.

Він додав, що конкурс на нового голову УЗ оголосять найближчим часом.

Днями міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що наглядова рада «Укрзалізниці» планує розглянути питання звільнення очільника компанії Євгена Кравцова у найближчі тижні.

Кабінет міністрів призначив Кравцова очільником «Укрзалізниці» в січні 2019 року. До цього з серпня 2017-го він виконував обов’язки голови компанії. 30 грудня Кравцов оголосив про свою відставку.
…

З початку 2019 року громадяни України подали понад 638 тисяч декларацій про майновий стан, задекларувавши отримані 2018-го доходи на суму 101,8 мільярда гривень, повідомила пресслужба Державної податкової служби.

«Це на 39% більше, ніж у 2018 році по доходах, отриманим за попередній рік. Відповідно зросла сума податку на доходи фізичних осіб, що задекларована платниками до сплати. Вона сягнула понад 3,4 мільярда гривень, що на 46% більше, ніж за попередній рік. Також на 63% зросла задекларована до сплати сума військового збору і склала майже 494 мільйони гривень», – йдеться в повідомленні.

За даними податківців, зростання кількості поданих декларацій відбулося майже в усіх регіонах.

У 2018 році громадяни України задекларували 73,1 мільярда гривень доходу, отриманого у 2017 році.
…

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 83 копійки за долар, це на 9 копійок більше за офіційний курс на 29 січня.

За даними Finance.ua, станом на 13:35 на українському міжбанківському валютному ринку котирування сягнули 24 гривень 84–87 копійок.

«НБУ виходив на торги з продажем долара по 24,87 гривні, чим частково стримав подальше зростання котирувань», – вказував сайт «Мінфін» станом на 12:00.

Згідно з аналізом фахівців, на валютному ринку більшість чинників нині грають проти гривні. Зокрема, погашення ОВДП попередніх випусків на 5,5 мільярда гривень частково могло піти на міжбанк для фіксації прибутку нерезидентів в іноземній валюті і додати попиту на торгах. Імпортери наприкінці місяця купують іноземну валюту для розрахунків за контрактами, натомість експортери продовжують отримувати гривню від Держказначейства у вигляді відшкодувань ПДВ, це дозволяє їм притримувати валюту. Також змінився настрій і на готівковому ринку: населення почало поступово купувати більше валюти, ніж продавати.

 

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.
…

Національний банк України не опирається зростанню котирувань долара щодо гривні, а лише контролює цей процес, вважають аналітики сайту «Мінфін», які відстежують перебіг торгів на міжбанківському валютному ринку.

«Якщо раніше він (НБУ – ред.) за бажання погасити стрибки курсу виходив з продажем долара на початку сесії і цим збивав гру «на підвищення», то зараз він чекає піку котирувань, і лише тоді виходить з декларативним продажем долара за високою ціною. Це, з одного боку, не заважає спекулянтам і продавцям задирати курс, а з іншого – дозволяє регулятору навіть якщо і витрачати резерви, то за високими котируваннями», – вказують експерти.

Національний банк України встановив на 29 січня курс 24 гривні 72 копійки за долар. Це на 12 копійок більше за офіційний курс на 28 січня.

Нині гривня впритул наблизилася до тримісячних мінімумів щодо долара. Курс 24 гривні 72 копійки за долар НБУ встановлював на 6 листопада 2019 року. Понад 25 гривень американська валюта востаннє коштувала 30 жовтня – тоді офіційний курс склав 25 гривень 11 копійок за долар.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.
…

Вартість готівки, яка є в обігу в Україні, сягає 425 мільярдів гривень, повідомив Національний банк України дані на 1 січня. У тому числі в обігу є 13,4 мільярда монет на 2,6 мільярда гривень та 2,9 мільярда банкнот на 422,4 мільярда гривень.

«На початок 2020 року середня кількість банкнот на одного українця становила 70 штук, а монет (розмінних та обігових монет 1, 2 та 5 грн, які є засобом платежу) – 182 штуки. Середня кількість монет, що припадають на одного українця, знизилася за рік на 41% (внаслідок вилучення з обігу розмінних монет номіналами 1, 2 та 5 копійок та припинення видач монет номіналом 25 копійок з 01 жовтня 2019 року)», – розповіли в регуляторі.

У Нацбанку повідомили, що банкнот номіналом 200 гривень та розмінних монет по 10 копійок – найбільше (23,4% та 28,9% відповідно). Крім того, у готівковому обігу є майже 4 мільйони штук банкнот номіналом 1 000 гривень, які були введені в обіг з 25 жовтня 2019 року.

За даними НБУ, 1 січня 2019 року сума готівки становила 400,1 мільярда гривень.
…

Європейський союз виділить Україні 500 мільйонів євро другого траншу макрофінансової допомоги після сигналу з боку МВФ про виконання плану дій для нової програми співпраці, заявив у Брюсселі віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

«Ми очікуємо виконання Україною ключових попередніх дій, узгоджених з МВФ. Зі свого боку, ми вже запустили відповідні процедури, щоб виплата відбулася, щойно Україна виконає умови програми МВФ», – сказав Домбровскіс.

Журналіст Радіо Свобода у Брюсселі повідомляє, що другий транш від ЄС буде наданий після надання МВФ Україні «остаточного зеленого світла» і це має статися «протягом найближчих тижнів».

Водночас прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив у Брюсселі, що Україна очікує отримати 500 мільйонів євро другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС у першому кварталі поточного року.

Раніше повідомлялося, що погодити другий і фінальний транш макрофінансової допомоги для України Європейська комісія може вже в лютому.

11 грудня 2018 року ЄС направив Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 мільйонів євро.

7 грудня 2019 року президент України Володимир Зеленський та директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва провели телефонну розмову. Вони попередньо домовилися про нову трирічну програму співпраці на майже 5,5 мільярда гривень. Документ має бути затверджений керівництвом МВФ.

12 грудня голова НБУ Яків Смолій заявив, що Київ може підписати нову програму з Міжнародним валютним фондом в першому кварталі 2020 року.
…

Середня номінальна заробітна плата в грудні становила 12 264 гривні, повідомила Державна служба статистики України.

Порівняно з листопадом рівень середньої зарплати зріс на 14,8%, а порівняно з груднем 2018-го – на 16%.

Водночас станом на 1 січня загальна сума заборгованості по зарплатах в Україні становила 3,034 мільярда гривень. Це приблизно на 200 мільйонів менше порівняно з попереднім місяцем.
…

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення 24 гривні 71 копійка за долар, це на 11 копійок більше за офіційний курс на 28 січня.

Регулятор відбиває перебіг торгів на українському міжбанківському валютному ринку, де, за даними Finance.ua, станом на 12:00 котирування сягнули 24 гривень 69–72 копійок за долар.

«НБУ не дає долару просісти навіть у моменти ситуативного перевищення пропозиції над попитом, викуповуючи валюту в резерви. Кліенти і банки сприймають це тільки як сигнал про те, що в даний момент регулятор не готовий до подальшого зміцнення нацвалюти», – вказував сайт «Мінфін» перед початком торгів 28 січня.

 

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.
…

Зростанню котирувань долара на українському міжбанківському валютному ринку сприяють як дії нерезидентів, так і можливі зміни в монетарній політиці Національного банку, вважають аналітики сайту «Мінфін».

«Якщо зазвичай під аукціон Міністерства фінансів (відомство планує розмістити облігації внутрішньої державної позики на 9 мільярдів гривень – ред.) іноземці досить швидко «світили» свої обсяги продажів валюти, чим частково впливали на подальше просідання курсу долара на міжбанку, то сьогодні вони вичікували максимальних рівнів продажу і тільки тоді почали продавати валюту», – так описує перебіг торгів на міжбанку 27 січня сайт «Мінфін».

Також експерти припускають, що цього тижня на присвяченому монетарній політиці засіданні правління НБУ регулятор знову знизить облікову ставку. Від цієї ставки значною мірою залежать прибутковості по облігаціях, депозитах, вкладах та за депозитними сертифікатами.

«Тому іноземці з одного боку — роблять вигляд, що не так вже й готові на подальше зниження прибутковості за новими розміщеннями ОВДП, а з іншого — ця прибутковість (близько 10% річних без оподаткування) — залишається дуже привабливою для них на фоні фактично нульових або навіть негативних ставок на світових фінансових ринках. Тому йде велика «гра нервів» — хто кого: Мінфін зі зниженням прибутковості по облігаціях при нових розміщеннях або нерезиденти (в основному світові спекулянти) — з метою видавити максимальний рівень прибутковості за цими паперами», – вказують аналітики.

Торги на міжбанківському валютному ринку 27 січня завершилися на рівні 24 гривні 57–61 копійка за долар, вказує сайт Finance.ua.

Орієнтуючись на ці параметри, Національний банк України встановив на 28 січня офіційний курс 24 гривні 60 копійок за долар, це на 27 копійок більше за курс на 27 січня.

 

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.
…

«Приватбанк» відкрив прийом заявок на програму «Доступні кредити 5-7-9%» для малого бізнесу, повідомила пресслужба фінансової установи.

Щоб стати учасником програми, достатньо мати рахунок в «Приватбанку» і подати заявку на спеціальній сторінці сайту банку 5-7-9.pb.ua.

«У рамках програми українські підприємці можуть отримати кредит (або кілька кредитів) на розвиток бізнесу терміном до п’яти років в сумі до 1,5 мільйона гривень (по всій групі пов’язаних осіб за весь період дії програми). При цьому держава компенсує підприємцю частину відсотків по кредиту – ставки складають від 5 до 9% річних в залежності від кількості створених робочих місць з можливістю щоквартального зниження відсоткової ставки», – розповіли в «Приватбанку».

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук анонсував, що програма доступних кредитів для бізнесу стартує 1 лютого 2020 року. Кредити планують видавати під такі ставки:

5% річних, якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочі місця;
7% річних для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць (але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%);
9% річних для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

…

Національний банк України оприлюднив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 58 копійок за долар, це на 25 копійок більше за офіційний курс на 27 січня.

За даними Finance.ua, станом на 12:15 торги на міжбанківському валютному відбуваються на рівні 24 гривні 58,5–61 копійка за долар.

«Торги по долару на піку активності при сильному розігріві курсу за рахунок нестачі пропозиції валюти на ринку. Йдуть операції по лотах до 1 мільйона доларів за значної частини спекулятивних угод», – відзначають фахівці сайту «Мінфін» станом на 12:00.

За даними аналітиків, на користь знецінення гривні зіграли поведінка НБУ (регулятор минулої п’ятниці викупив 50 мільйонів доларів з ринку одразу після початку торгів), а також збільшення попиту на валюту з боку великих покупців перед кінцем місяця на тлі надходжень відшкодувань ПДВ експортерам. Готівковий ринок наразі є нейтральним чинником, а на користь гривні може зіграти запланований на 28 січня аукціон Міністерства фінансів з розміщення ОВДП.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

На цей тиждень заплановане нове засідання комітету НБУ з питань монетарної політики.
…

Управління Держпраці у Дніпропетровській області не проводило перевірку одного із приміщень цеху Дніпровського коксохімічного заводу, у якому пізніше стався вибух, внаслідок чого постраждали п’ятеро співробітників. Про це йдеться у спільному розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), громадської організації «Центр протидії корупції» та видання «Українська правда» – «Україна-США: подвійні правила олігарха Ахметова».

На початку листопада 2018 року інспектори управління Держпраці у Дніпропетровській області провели на Дніпровському коксохімі планову перевірку, в ході якої виявили 105 пунктів порушень й вимагали усунути їх, а також – негайно зупинити експлуатацію 34 одиниці обладнання. Завод одразу видав наказ про усунення цих порушень.

Але майже через три місяці після перевірки, як виявили журналісти, в одному із приміщень смолопереробного цеху підприємства вибухнуло обладнання – це сталось 29 січня 2019 року, в результаті чого постраждали п’ятеро осіб. У важкому стані з опіками їх доправили до лікарні. 

У відповідь на запит у Держпраці повідомили, що приміщення, у якому трапилася аварія, інспектори не перевіряли, оскільки на той момент обладнання там «було вимкнене», про що завод надав інспекторам відповідне розпорядження. 

«На момент приходу Держпраці, якщо цех не працював, був документ, або наказ зупинення обладнання, або ще щось, – пояснив у коментарі «Схемам» керівник Департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держслужби з питань праці Йосип Радецький. – Тобто, внутрішній документ обов’язково був… Держпраці дивилося, значить, об’єкти, які працювали».

«Виходить, комісія 10 днів перевіряла цехи, які завод добровільно показав – і пішла. А коли двері за комісією зачинилися, завод знову запустив так зване «законсервоване обладнання» смолопереробного цеху, яке вибухне через три місяці», – йдеться у розслідуванні.

Після вибуху Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві» й почала з’ясовувати причини аварії та шукати винних. 

Адвокат Олександр Чумак, який юридично супроводжував схожі справи, вважає: під час планової перевірки представники Держпраці зобов’язані перевіряти повністю весь об’єкт підвищеної небезпеки. 

«При проведенні перевірок, Держпраці в особі інспекторів, мають перевірити повністю всі виробничі потужності, в незалежності від того, чи ці виробничі потужності використовуються, чи не використовуються. Україна – одна з таких держав, де найбільше трапляється нещасних випадків на виробництві, – каже адвокат. – Зі своєї практики, я можу сказати, що ефективність низька. По-перше, це є саме застаріле законодавство «Про охорону праці»; другий чинник, це корупція і неефективність механізмів боротьби з корупцією. Тому що, фактично, кожну другу перевірку у нас, де-факто, можна обіграти або обійти».

На момент вибуху, у січні 2019 року, Дніпровський коксохімічний завод формально належав трьом кіпрським компаніям: «Mastinto Trading Limited», «Misandyco Holdings Ltd», «Salurex Limited» та одній офшорній «Altana Limited» (Віргінські острови).

Але неформально підприємство контролювалося групою «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського. 

«Метінвест» на запит щодо аварії на Дніпровському коксохімі не відповів. Водночас там відреагували на журналістське розслідування про інтерес Конгресу США до американського бізнесу Ріната Ахметова.

Раніше «Схеми» показали, як в США компанії українського олігарха платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, водночас в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу. 

Також у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» журналісти розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.
…

Котирування нафти різко впали на світових ринках через побоювання уповільнення світової економіки, викликаного поширенням у Китаї та за його межами нового коронавірусу 2019-nCoV. Станом на 8:55 за Києвом ціна нафти марки Brent упала до 59 доларів 25 центів за барель, це на два з чвертю відсотка менше за рівень закриття торгів у п’ятницю, 24 січня.

Це мінімум за три місяці – востаннє ціна нижче 60 доларів за барель Brent фіксувалася 1 листопада 2019 року, але тоді котирування падали до 59,76 долара, нині вони є нижчими.

Минулого тижня експерти попередили про падіння цін на нафту через коронавірус 2019-nCoV. Фахівці вважають, що ситуація може піти за тим же сценарієм, що й у випадку з епідемією атипової пневмонії в 2003 році. Тоді спричинена інфекцією паніка привела до різкого скорочення числа туристів в Азії, в першу чергу в Китаї, і скасування більшої частини рейсів у деяких аеропортах.

 
…

Кабінет міністрів оприлюднив теми, до яких буде звертатися під час шостого засідання Ради асоціарції Україна-ЄС, що планується у Брюсселі 28 січня. Це буде перше засідання з новим складом українського уряду та Європейської комісії.

«Порядок денний передбачає обговорення безпекової ситуації на сході України у контексті протидії російській агресії та імплементації Мінських домовленостей, а також стану справ в тимчасово окупованому Криму. Під час засідання Ради асоціації сторони також проаналізують досягнутий прогрес з імплементації Угоди про асоціацію та обговорять стан двосторонньої торгівлі, шляхи поглиблення економічного та галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, співпрацю у сфері юстиції, свободи та безпеки», – мовиться у повідомленні на сайті уряду.

За цією інформацією, до складу української делегації, окрім прем’єр-міністра Олексія Гончарука, входять віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ Вадим Пристайко, міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр освіти і науки Ганна Новосад, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра юстиції Валерія Коломієць і заступник міністра енергетики та захисту довкілля з питань європейської інтеграції Костянтин Чижик.

Анонсується, що делегацію Європейського Союзу очолить високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель. У засіданні також візьме участь комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї.

«Окрім участі у пленарному засіданні, під час візиту до Брюсселя глава українського уряду проведе двосторонні зустрічі з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем, виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, а також зустріч із представниками бельгійського бізнесу», – зазначають у Кабміні.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.
…

Уряд України на майбутньому засіданні Ради асоціації Україна – ЄС буде боротися за так званий «промисловий безвіз» і енергетичну інтеграцію з Євросоюзом, заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

За його словами, уряд готується до цього засідання, що має відбутися наступного тижня, «щодня». «І щодня ставимо собі дуже просте запитання: яку конкретну проблему для українців, для української економіки, для української держави ми можемо вирішити? І підбираємо пріоритети. І питання, які ми будемо там обговорювати, саме з цієї точки зору – як ми можемо зробити так, щоб від євроінтеграції вигравав щодня кожен українець?» – сказав він.

На думку Кулеби, засідання Ради асоціації має зафіксувати новий рівень амбіцій у стосунках між ЄС і Україною.

По-друге, сказав він, «ми будемо боротися за те, щоб забезпечити прогрес у царині укладення так званого «промислового «безвізу».

«Це потрібно насамперед українському малому й середньому бізнесові. Це можливість збільшення експорту. Це потрібно Україні», – заявив віцепрем’єр.

Крім того, сказав він, «будемо працювати над поглибленням енергетичної інтеграції для того, щоб українці отримували дешевшу енергію, їхні домогосподарства були більше енергоефективними, щоб платіжки були меншими за рахунок всіх цих змін».

«Будемо просувати інтеграцію у цифровому секторі, щоб українці отримували в Україні якісні сервіси, а їх персональні дані були надійно захищені. Ось це ті сфери, за якими ми рухаємося», – додав чільний урядовець.

«Іще раз наголошую, ми робимо інтеграцію для людей, для українців, для того, щоб вони відчували конкретні переваги цього курсу», – заявив заступник голови українського уряду.

Попередніми днями низка українських політиків нової влади виступила в швейцарському Давосі під час проведення там щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму з низкою суперечливих заяв, деякі з яких ставили під сумнів відданість цієї влади курсові європейської інтеграції України.

Дмитро Кулеба, зокрема, заявляв, що Україна відмовляється від ідеї якнайшвидшого приєднання до митного союзу ЄС і тепер хоче стати його членом тільки разом із членством у Євросоюзі. Він стверджував, що вступ до митного союзу ЄС без вступу до самого Євросоюзу створить «серйозні загрози національним вигодам і інтересам» України. Натомість він виступив за нижчий рівень торговельної інтеграції, який назвав «промисловим безвізом».

А народний депутат, лідер фракції владної партії «Слуга народу» в Верховній Раді Давид Арахамія, виступаючи, заявляв, що Україна має тимчасово відмовитися від політики узгодження законів і правил із Європейським союзом, бо, мовляв, зараз Україна слабка і має спершу зміцніти.

Пізніше він же заявив, що не мав на увазі відмову від курсу на зближення з ЄС і намірів гармонізації законодавства з Євросоюзом, що його слова неправильно зрозуміли і вирвали з контексту.

При цьому в тому ж Давосі президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна бачить своє майбутнє в Європейському союзі, і закликав ЄС прийняти Україну вже зараз. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук теж запевняв, що Україна зберігає курс на євроінтеграцію і буде «максимально прагнути синхронізувати наші правила, наші регуляції».
…