UK to Allow Huawei in 5G Networks but Not in ‘Core’ Parts

Britain decided Tuesday  to give Huawei limited access to build parts of its new high-speed mobile network, in a setback for the U.S., which has been pushing allies to ban the Chinese company.
    
The government said it is excluding “high risk” companies from supplying the sensitive “core” parts of the new fifth-generation, or 5G, networks. But it will allow high risk suppliers to provide up to 35% of the less risky radio access network.
    
The announcement did not mention any companies by name but said “high risk vendors are those who pose greater security and resilience risks to U.K. telecoms networks” – a clear reference to Huawei.
    
The United States claims that China’s communist leaders could, under a 2017 national intelligence law, compel Huawei to carry out cyberespionage. Huawei denies that would be possible.
    
The 5G infrastructure program is seen as being critical to Britain’s economic future as the country leaves the European Union. But the decision is fraught, as the United States objects to allowing Huawei to provide vital infrastructure  and has threatened to cut off intelligence sharing with allies that do use Huawei.
    
The British government said Tuesday after a meeting of its National Security Council that it is taking some steps that will allow it “to mitigate the potential risk posed by the supply chain and to combat the range of threats, whether cyber criminals, or state sponsored attacks.”
    
The decision is awkward for the government of British Prime Minister Boris Johnson, as he risks the fury of one of Britain’s closest allies at just the moment it really needs Trump’s administration to quickly strike a trade deal after Brexit. Britain is also loathe to insult China, which it likewise needs for future trade deals.
    
Huawei said it was “reassured” by the British government’s decision.
    
“This evidence-based decision will result in a more advanced, more secure and more cost-effective telecoms infrastructure that is fit for the future,” Vice-President Victor Zhang said. `”It gives the U.K. access to world-leading technology and ensures a competitive market.”
    
The measures also include keeping Huawei out of all “safety related and safety critical networks” and banning it from sensitive places such as nuclear sites and military bases.

your ad here

НБУ послаблює гривню ще на 11 копійок щодо долара – довідкове значення

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення 24 гривні 71 копійка за долар, це на 11 копійок більше за офіційний курс на 28 січня.

Регулятор відбиває перебіг торгів на українському міжбанківському валютному ринку, де, за даними Finance.ua, станом на 12:00 котирування сягнули 24 гривень 69–72 копійок за долар.

«НБУ не дає долару просісти навіть у моменти ситуативного перевищення пропозиції над попитом, викуповуючи валюту в резерви. Кліенти і банки сприймають це тільки як сигнал про те, що в даний момент регулятор не готовий до подальшого зміцнення нацвалюти», – вказував сайт «Мінфін» перед початком торгів 28 січня.

 

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

your ad here

Аналітики пояснили, чому зростає курс долара на міжбанку

Зростанню котирувань долара на українському міжбанківському валютному ринку сприяють як дії нерезидентів, так і можливі зміни в монетарній політиці Національного банку, вважають аналітики сайту «Мінфін».

«Якщо зазвичай під аукціон Міністерства фінансів (відомство планує розмістити облігації внутрішньої державної позики на 9 мільярдів гривень – ред.) іноземці досить швидко «світили» свої обсяги продажів валюти, чим частково впливали на подальше просідання курсу долара на міжбанку, то сьогодні вони вичікували максимальних рівнів продажу і тільки тоді почали продавати валюту», – так описує перебіг торгів на міжбанку 27 січня сайт «Мінфін».

Також експерти припускають, що цього тижня на присвяченому монетарній політиці засіданні правління НБУ регулятор знову знизить облікову ставку. Від цієї ставки значною мірою залежать прибутковості по облігаціях, депозитах, вкладах та за депозитними сертифікатами.

«Тому іноземці з одного боку — роблять вигляд, що не так вже й готові на подальше зниження прибутковості за новими розміщеннями ОВДП, а з іншого — ця прибутковість (близько 10% річних без оподаткування) — залишається дуже привабливою для них на фоні фактично нульових або навіть негативних ставок на світових фінансових ринках. Тому йде велика «гра нервів» — хто кого: Мінфін зі зниженням прибутковості по облігаціях при нових розміщеннях або нерезиденти (в основному світові спекулянти) — з метою видавити максимальний рівень прибутковості за цими паперами», – вказують аналітики.

Торги на міжбанківському валютному ринку 27 січня завершилися на рівні 24 гривні 57–61 копійка за долар, вказує сайт Finance.ua.

Орієнтуючись на ці параметри, Національний банк України встановив на 28 січня офіційний курс 24 гривні 60 копійок за долар, це на 27 копійок більше за курс на 27 січня.

 

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

your ad here

«Приватбанк» відкрив прийом заявок на програму «Доступні кредити 5-7-9%» для малого бізнесу

«Приватбанк» відкрив прийом заявок на програму «Доступні кредити 5-7-9%» для малого бізнесу, повідомила пресслужба фінансової установи.

Щоб стати учасником програми, достатньо мати рахунок в «Приватбанку» і подати заявку на спеціальній сторінці сайту банку 5-7-9.pb.ua.

«У рамках програми українські підприємці можуть отримати кредит (або кілька кредитів) на розвиток бізнесу терміном до п’яти років в сумі до 1,5 мільйона гривень (по всій групі пов’язаних осіб за весь період дії програми). При цьому держава компенсує підприємцю частину відсотків по кредиту – ставки складають від 5 до 9% річних в залежності від кількості створених робочих місць з можливістю щоквартального зниження відсоткової ставки», – розповіли в «Приватбанку».

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук анонсував, що програма доступних кредитів для бізнесу стартує 1 лютого 2020 року. Кредити планують видавати під такі ставки:

5% річних, якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочі місця;
7% річних для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць (але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%);
9% річних для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

your ad here

Гривня втрачає 25 копійок щодо долара США – НБУ

Національний банк України оприлюднив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 58 копійок за долар, це на 25 копійок більше за офіційний курс на 27 січня.

За даними Finance.ua, станом на 12:15 торги на міжбанківському валютному відбуваються на рівні 24 гривні 58,5–61 копійка за долар.

«Торги по долару на піку активності при сильному розігріві курсу за рахунок нестачі пропозиції валюти на ринку. Йдуть операції по лотах до 1 мільйона доларів за значної частини спекулятивних угод», – відзначають фахівці сайту «Мінфін» станом на 12:00.

За даними аналітиків, на користь знецінення гривні зіграли поведінка НБУ (регулятор минулої п’ятниці викупив 50 мільйонів доларів з ринку одразу після початку торгів), а також збільшення попиту на валюту з боку великих покупців перед кінцем місяця на тлі надходжень відшкодувань ПДВ експортерам. Готівковий ринок наразі є нейтральним чинником, а на користь гривні може зіграти запланований на 28 січня аукціон Міністерства фінансів з розміщення ОВДП.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

На цей тиждень заплановане нове засідання комітету НБУ з питань монетарної політики.

your ad here

Перевірка Держпраці оминула одне із приміщень заводу Ахметова, де пізніше стався вибух – «Схеми»

Управління Держпраці у Дніпропетровській області не проводило перевірку одного із приміщень цеху Дніпровського коксохімічного заводу, у якому пізніше стався вибух, внаслідок чого постраждали п’ятеро співробітників. Про це йдеться у спільному розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), громадської організації «Центр протидії корупції» та видання «Українська правда» – «Україна-США: подвійні правила олігарха Ахметова».

На початку листопада 2018 року інспектори управління Держпраці у Дніпропетровській області провели на Дніпровському коксохімі планову перевірку, в ході якої виявили 105 пунктів порушень й вимагали усунути їх, а також – негайно зупинити експлуатацію 34 одиниці обладнання. Завод одразу видав наказ про усунення цих порушень.

Але майже через три місяці після перевірки, як виявили журналісти, в одному із приміщень смолопереробного цеху підприємства вибухнуло обладнання – це сталось 29 січня 2019 року, в результаті чого постраждали п’ятеро осіб. У важкому стані з опіками їх доправили до лікарні. 

У відповідь на запит у Держпраці повідомили, що приміщення, у якому трапилася аварія, інспектори не перевіряли, оскільки на той момент обладнання там «було вимкнене», про що завод надав інспекторам відповідне розпорядження. 

«На момент приходу Держпраці, якщо цех не працював, був документ, або наказ зупинення обладнання, або ще щось, – пояснив у коментарі «Схемам» керівник Департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держслужби з питань праці Йосип Радецький. – Тобто, внутрішній документ обов’язково був… Держпраці дивилося, значить, об’єкти, які працювали».

«Виходить, комісія 10 днів перевіряла цехи, які завод добровільно показав – і пішла. А коли двері за комісією зачинилися, завод знову запустив так зване «законсервоване обладнання» смолопереробного цеху, яке вибухне через три місяці», – йдеться у розслідуванні.

Після вибуху Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві» й почала з’ясовувати причини аварії та шукати винних. 

Адвокат Олександр Чумак, який юридично супроводжував схожі справи, вважає: під час планової перевірки представники Держпраці зобов’язані перевіряти повністю весь об’єкт підвищеної небезпеки. 

«При проведенні перевірок, Держпраці в особі інспекторів, мають перевірити повністю всі виробничі потужності, в незалежності від того, чи ці виробничі потужності використовуються, чи не використовуються. Україна – одна з таких держав, де найбільше трапляється нещасних випадків на виробництві, – каже адвокат. – Зі своєї практики, я можу сказати, що ефективність низька. По-перше, це є саме застаріле законодавство «Про охорону праці»; другий чинник, це корупція і неефективність механізмів боротьби з корупцією. Тому що, фактично, кожну другу перевірку у нас, де-факто, можна обіграти або обійти».

На момент вибуху, у січні 2019 року, Дніпровський коксохімічний завод формально належав трьом кіпрським компаніям: «Mastinto Trading Limited», «Misandyco Holdings Ltd», «Salurex Limited» та одній офшорній «Altana Limited» (Віргінські острови).

Але неформально підприємство контролювалося групою «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського. 

«Метінвест» на запит щодо аварії на Дніпровському коксохімі не відповів. Водночас там відреагували на журналістське розслідування про інтерес Конгресу США до американського бізнесу Ріната Ахметова.

Раніше «Схеми» показали, як в США компанії українського олігарха платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, водночас в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу. 

Також у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» журналісти розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.

your ad here

Через новий вірус у світі різко впали котирування нафти

Котирування нафти різко впали на світових ринках через побоювання уповільнення світової економіки, викликаного поширенням у Китаї та за його межами нового коронавірусу 2019-nCoV. Станом на 8:55 за Києвом ціна нафти марки Brent упала до 59 доларів 25 центів за барель, це на два з чвертю відсотка менше за рівень закриття торгів у п’ятницю, 24 січня.

Це мінімум за три місяці – востаннє ціна нижче 60 доларів за барель Brent фіксувалася 1 листопада 2019 року, але тоді котирування падали до 59,76 долара, нині вони є нижчими.

Минулого тижня експерти попередили про падіння цін на нафту через коронавірус 2019-nCoV. Фахівці вважають, що ситуація може піти за тим же сценарієм, що й у випадку з епідемією атипової пневмонії в 2003 році. Тоді спричинена інфекцією паніка привела до різкого скорочення числа туристів в Азії, в першу чергу в Китаї, і скасування більшої частини рейсів у деяких аеропортах.

 

your ad here

Workers Criticize Amazon on Climate Despite Risk to Jobs

Hundreds of employees are openly criticizing Amazon’s record on climate change despite what they say is a company policy that puts their jobs at risk for speaking out.On Sunday, more than 300 employees of the online retail giant signed their names and job titles to statements on blog post on Medium. The online protest was organized by a group called Amazon Employees For Climate Justice, an advocacy group founded by Amazon workers that earlier this month said the company had sent letters to its members threatening to fire them if they continued to speak to the press.   “It’s our moral responsibility to speak up, and the changes to the communications policy are censoring us from exercising that responsibility,” said Sarah Tracy, a software development engineer at Amazon, in a statement.   Amazon said that its policy on external communications is not new and is in keeping with other large companies. It said the policy applies to all Amazon employees and is not directed at any specific group.”While all employees are welcome to engage constructively with any of the many teams inside Amazon that work on sustainability and other topics, we do enforce our external communications policy and will not allow employees to publicly disparage or misrepresent the company or the hard work of their colleagues who are developing solutions to these hard problems,” according to an Amazon spokesperson.   Amazon, which relies on fossil fuels to power the planes, trucks and vans that ship packages all over the world, has an enormous carbon footprint. And its workers have been vocal in criticizing some of the company’s practices.Last year, more than 8,000 staffers signed an open letter to CEO and founder Jeff Bezos demanding that Amazon cut its carbon emissions, end its use of fossil fuels and stop its work with oil companies that use Amazon’s technology to locate fossil fuel deposits.Amazon said in a statement that it is passionate about climate change issues and has already pledged to become net zero carbon by 2040 and use 100% renewable energy by 2030. 

your ad here

В уряді розповіли, хто поїде і про що говоритимуть на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС

Кабінет міністрів оприлюднив теми, до яких буде звертатися під час шостого засідання Ради асоціарції Україна-ЄС, що планується у Брюсселі 28 січня. Це буде перше засідання з новим складом українського уряду та Європейської комісії.

«Порядок денний передбачає обговорення безпекової ситуації на сході України у контексті протидії російській агресії та імплементації Мінських домовленостей, а також стану справ в тимчасово окупованому Криму. Під час засідання Ради асоціації сторони також проаналізують досягнутий прогрес з імплементації Угоди про асоціацію та обговорять стан двосторонньої торгівлі, шляхи поглиблення економічного та галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, співпрацю у сфері юстиції, свободи та безпеки», – мовиться у повідомленні на сайті уряду.

За цією інформацією, до складу української делегації, окрім прем’єр-міністра Олексія Гончарука, входять віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ Вадим Пристайко, міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр освіти і науки Ганна Новосад, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра юстиції Валерія Коломієць і заступник міністра енергетики та захисту довкілля з питань європейської інтеграції Костянтин Чижик.

Анонсується, що делегацію Європейського Союзу очолить високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель. У засіданні також візьме участь комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї.

«Окрім участі у пленарному засіданні, під час візиту до Брюсселя глава українського уряду проведе двосторонні зустрічі з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем, виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, а також зустріч із представниками бельгійського бізнесу», – зазначають у Кабміні.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.

your ad here

Уряд буде боротись за «промисловий безвіз» і енергетичну інтеграцію з ЄС – Кулеба

Уряд України на майбутньому засіданні Ради асоціації Україна – ЄС буде боротися за так званий «промисловий безвіз» і енергетичну інтеграцію з Євросоюзом, заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

За його словами, уряд готується до цього засідання, що має відбутися наступного тижня, «щодня». «І щодня ставимо собі дуже просте запитання: яку конкретну проблему для українців, для української економіки, для української держави ми можемо вирішити? І підбираємо пріоритети. І питання, які ми будемо там обговорювати, саме з цієї точки зору – як ми можемо зробити так, щоб від євроінтеграції вигравав щодня кожен українець?» – сказав він.

На думку Кулеби, засідання Ради асоціації має зафіксувати новий рівень амбіцій у стосунках між ЄС і Україною.

По-друге, сказав він, «ми будемо боротися за те, щоб забезпечити прогрес у царині укладення так званого «промислового «безвізу».

«Це потрібно насамперед українському малому й середньому бізнесові. Це можливість збільшення експорту. Це потрібно Україні», – заявив віцепрем’єр.

Крім того, сказав він, «будемо працювати над поглибленням енергетичної інтеграції для того, щоб українці отримували дешевшу енергію, їхні домогосподарства були більше енергоефективними, щоб платіжки були меншими за рахунок всіх цих змін».

«Будемо просувати інтеграцію у цифровому секторі, щоб українці отримували в Україні якісні сервіси, а їх персональні дані були надійно захищені. Ось це ті сфери, за якими ми рухаємося», – додав чільний урядовець.

«Іще раз наголошую, ми робимо інтеграцію для людей, для українців, для того, щоб вони відчували конкретні переваги цього курсу», – заявив заступник голови українського уряду.

Попередніми днями низка українських політиків нової влади виступила в швейцарському Давосі під час проведення там щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму з низкою суперечливих заяв, деякі з яких ставили під сумнів відданість цієї влади курсові європейської інтеграції України.

Дмитро Кулеба, зокрема, заявляв, що Україна відмовляється від ідеї якнайшвидшого приєднання до митного союзу ЄС і тепер хоче стати його членом тільки разом із членством у Євросоюзі. Він стверджував, що вступ до митного союзу ЄС без вступу до самого Євросоюзу створить «серйозні загрози національним вигодам і інтересам» України. Натомість він виступив за нижчий рівень торговельної інтеграції, який назвав «промисловим безвізом».

А народний депутат, лідер фракції владної партії «Слуга народу» в Верховній Раді Давид Арахамія, виступаючи, заявляв, що Україна має тимчасово відмовитися від політики узгодження законів і правил із Європейським союзом, бо, мовляв, зараз Україна слабка і має спершу зміцніти.

Пізніше він же заявив, що не мав на увазі відмову від курсу на зближення з ЄС і намірів гармонізації законодавства з Євросоюзом, що його слова неправильно зрозуміли і вирвали з контексту.

При цьому в тому ж Давосі президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна бачить своє майбутнє в Європейському союзі, і закликав ЄС прийняти Україну вже зараз. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук теж запевняв, що Україна зберігає курс на євроінтеграцію і буде «максимально прагнути синхронізувати наші правила, наші регуляції».

your ad here

Уряд створив робочу групу щодо співпраці «Укрзалізниці» з німецьким Deutsche Bahn

У Кабінеті міністрів України 25 січня повідомили про перше засідання робочої групи з обговоренню деталей майбутньої співпраці «Укрзалізниці» із найбільшим німецьким залізничним оператором Deutsche Bahn. 

«Нам важливо, щоб підписаний на початку лютого документ про співпрацю із Deutsche Bahn враховував всі важливі аспекти, включаючи безпекову та соціальну складову. Ми усвідомлюємо, що «Укрзалізниця» це стратегічно важливий для країни об’єкт. Тому зараз проводимо консультації з усіма зацікавленими сторонами, щоб почути всі думки», – сказав прем’єр-міністр Олексій Гончарук. 

Повідомляється, що до складу робочої групи увійшли представники Міністерства інфраструктури, «Укрзалізниці», профільного транспортного комітету Верховної Ради, ключових бізнес-асоціацій та профспілок.

Найближчим часом має відбутись засідання транспортного комітету Верховної Ради із запрошенням всіх зацікавлених сторін для проведення ґрунтовного обговорення майбутньої співпраці, повідомили в уряді.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевнив, що українська залізниця залишається під повним контролем держави. 

«Наразі українська сторона продовжує переговори з німецькими колегами для визначення самої моделі подальшої співпраці. Про більш детальні подробиці буде відомо на початку лютого, коли українська сторона підпише з німецькою компанією угоду про стратегічне партнерство», – йдеться в повідомленні уряду.

Раніше Олексій Гончарук  повідомляв, що Україна підпише «Угоду про стратегічне партнерство» з Deutsche Bahn 5 лютого.

22 січня Міністерство інфраструктури підписало «Меморандум про взаєморозуміння» із залізничним оператором Німеччини Deutsche Bahn. Прем’єр пояснював, що німецькі фахівці реформуватимуть управлінські механізми «Укрзалізниці». При цьому Україна повністю збереже за собою контроль над підприємством.

Наступного дня Гончарук заявив, що Україна хоче «віддати» свою залізницю в управління Deutsche Bahn на 10 років. Deutsche Bahn у відповідь на запит Deutsche Welle заявила, що консультуватиме «Укрзалізницю», а не керуватиме нею.

 

your ad here

У Ахметова відреагували на журналістське розслідування про інтерес Конгресу США до його американського бізнесу

Холдинг «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського відреагував на журналістське розслідування щодо порушення вимог безпеки на його підприємствах в Україні та США. «Метінвест» заявив, що «оприлюднена інформація є вимислом, який наносить шкоду репутації компанії». У олігарха запевняють, що його вугільна компанія «United coal company» не є об’єктом будь-якого офіційного розслідування, та додав, що корпорація приділяє особливу увагу безпеці праці на своїх підприємствах. При цьому в матеріалі журналістів йшлося про інтерес американської влади до діяльності не компанії «United coal company» Ахметова-Новинського, а її дочірньої фірми «Pocahontas coal company LLC».

«Станом на цей час «UCC» не є об’єктом будь-якого розслідування», – йдеться у листі групи «Метінвест», надісланому 24 січня в редакцію Радіо Свобода.

Автори матеріалу наголошують, що у своїй публічній реакції холдинг олігарха вдався до підміни понять, а тому така заява, на їхню думку, є маніпулятивною. Журналісти також заявляють, що за місяць до виходу розслідування звертались до компанії, надаючи можливість представити свою позицію, щоб вона була відображена в матеріалі, утім, холдинг відмовився надавати свої коментарі до його виходу. 

У розслідуванні Надії Бурдєй, проведеному для ГО «Центр протидії корупції», програми «Схеми: корупція в деталях» та видання «Українська правда» йшлося, що Комітету з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США вивчає обставини, за яких шахта «Affinity Mine» у Західній Вірджинії позбавилась статусу «порушника» після низки аварій на ній. Вугілля на цій шахті видобуває фірма «Pocahontas coal company LLC» – це дочірня компанія «United coal company». 

У 2013 році, протягом місяця, на цій шахті загинуло двоє шахтарів. В ході розслідування трагедії, управління з охорони праці встановило, що «Pocahontas coal company LLC» систематично порушує обов’язкові стандарти безпеки праці. За результатами розслідування, шахті і присвоїли статус порушника – «Pattern of Violations» (POV).

Цю інформацію «Метінвест» підтверджує і заявляє, що статус порушника з його компанії «Pocahontas coal company LLC» зняли у 2018 році: «У 2018 році статус POV був скасований. Судові позови про неправомірність такого рішення були відхилені судом через відсутність доказів», – йдеться у заяві холдингу «Метінвест». 

Так, у журналістському матеріалі саме йшлося про те, що у 2018 році управління з охорони праці дійсно уклало з компанією Ахметова мирову угоду й скасувало проблемний статус. Але тоді ж, наприкінці 2019 року Об’єднання працівників шахт Америки звернулося до суду з вимогою поновити для вугільної компанії Ріната Ахметова «Pocahontas coal company LLC» статус «системного порушника» («Pattern of Violations»). 

«Ми подали цю скаргу, оскільки рішення управління праці є прямою загрозою для здоров’я та безпеки шахтарів в будь-якій точці США. Якщо управління грубо ігноруючи закон, відміняє статус «порушника» і йому це зійде з рук, то воно зробить це знову. Ми хочемо впевнитися, що це не повториться», – на своєму офіційному сайті заявило Об’єднання працівників шахт Америки. 

Скасування статусу «порушника» для компанії Ахметова привернуло увагу Комітету з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США, йшлося в журналістському матеріалі. У вересні 2018 року Комітет із офіційним листом звернувся до управління праці з проханням надати детальну інформацію про зустрічі з представниками вугільної компанії Ріната Ахметова – «Pocahontas coal company LLC», а не «UCC», як йдеться у заяві холдингу. 

У листі до управління, Комітет Конгресу висловив сумніви щодо законності угоди між компанією українського олігарха «Pocahontas coal company LLC» й попросив вказати точну дату повної перевірки шахти, під час якої управління не виявило жодного порушення. Справа в тому, що кожного року управління фіксувало на шахті нові порушення й, за підрахунками комітету Конгресу, за п’ять років таких порушень нарахували 265. 

«Спроба «Метінвесту» спростувати матеріал про порушення вимог безпеки на його підприємствах – є простою маніпуляцією. Холдинг не називає жодного факту, який, на його думку, є «видумкою». Не надає жодного документу. До того ж, називає іншу компанію – «United coal company» щодо якої, дійсно, немає позову і яка не цікавить Конгрес. Тож, жодного факту, викладеного в матеріалі, холдинг не спростовує. Запити з проханням надати коментар журналісти направили на адресу компанії «Метінвест» за місяць до публікації матеріалу, але компанія відмовився від коментарів», – заявила авторка матеріалу журналістка Надія Бурдєй. 

У листі «Метінвест» також повідомив про заходи, які компанія вживає задля підвищення безпеки праці своїх працівників: «Група «Метінвест» першою з українських компаній отримала міжнародний сертифікат Vision Zero. Це концепція якісно нового підходу до організації всієї системи охорони праці на підприємствах, яка слугує зниженню покажників виробничого травматизму і професійних захворювань. Сертифікат Vision Zero мають такі світові лідери, як RWE, CEMEX, AngloGold і TUV NORD. На всіх підприємствах групи «Метінвест» – в Україні, Болгарії, Італії, Великій Британії і США – діють Кардинальні правила щодо охорони праці й виробничої безпеки – зведення канонів, які рятують життя. Витрати групи на виробничу безпеку й охорону праці в 2018 році склали понад 95 мільйонів доларів. З 2014 року показники безпеки на шахті Affinity значно покращились».

Раніше «Схеми» показали, як в США компанії українського олігарха платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, водночас в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу. 

Також у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» журналісти розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.

your ad here

Голова «Оператора ГТС» розповів про деталі віртуального реверсу газу з Польщі

Закінчення старої угоди про транзит газу з Росією дозволило «Оператору газотранспортної системи України» укладати прямі угоди з операторами ГТС сусідніх країни Євросоюзу, повідомив голова українського оператора Сергій Макогон 24 січня.

За словами Макогона, вже почалося постачання газу з Польщі шляхом так званого віртуального реверсу через газовимірювальну станцію Дроздовичі.

«Скажімо, якщо є заявка на транзит газу з Російської Федерації в Польщу в обсязі 9 мільйонів метрів кубічних на добу, і в цю ж добу є заявка на імпорт газу з Польщі в обсязі 2 мільйонів метрів кубічних, то фактично транспортується через кордон лише 7 мільйонів метрів кубічних (9 мінус 2)», – пояснює Макогон.

 

За його словами, раніше через умови контракту газ доводилося фізично вивозити до Польщі, потім повертати назад через пункт Германовичі, що призводило до витрат на транспортування.

Макогон звернув увагу на те, що імпорт палива з Польщі включає також і імпорт з тамтешнього терміналу зрідженого газу. За його даними, наразі віртуальний імпорт з Польщі становить 5,5 мільйонів метрів кубічних за добу, транзит до цієї країни – 9,1 мільйонів. Тобто фізично до Польщі потрапляє тільки 3,6 мільйонів метрів кубічних.

«Хочу зазначити, що раніше влітку максимальна технічна можливість імпорту в Україну з Польщі була тільки 4,3 мільйони на добу. Тобто тепер більше вже таких обмежень немає», – пояснює він.

В пресслужбі «Оператора ГТС» Радіо Свобода уточнили, що віртуальний реверс почав працювати ще 16 січня із незначними обсягами газу, які наростали і до 24 січня сягнули 5,5 мільйонів кубічних метрів на день. Відтак технічні можливості операторів зростають, а фактичні обсяги реверсу будуть залежати від заявок.

Читайте також: «Путін особисто обговорював ставки транзиту та юридичні деталі газової угоди». Велике інтерв’ю з Юрієм Вітренком​

Голова «Оператора ГТС» очікує також відкриття віртуального реверсу зі Словаччини та Угорщини найближчим часом. Він не уточнив, чи почався процес віртуального реверсу фактично 24 січня, чи раніше.

30 грудня 2019 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт про транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін раніше чинного контракту 2009 року на транзит, як і контракту на постачання російського газу до України, збіг вранці 1 січня 2020 року. Підписанню цього контракту передувало укладення між сторонами мирової угоди – договору про врегулювання претензій.

your ad here

НБУ посилив гривню щодо долара на 19 копійок

Національний банк України встановив на 27 січня курс 24 гривні 33 копійки за долар, посиливши національну валюту одразу на 19 копійок порівняно з курсом на 24 січня.

На українському міжбанківському валютному ринку динаміка була іншою – майже впродовж усієї сесії котирування долара зростали, але в другій половині дня це переважно відбувалося на мінімальних обсягах, які регулятор не бере до уваги. За даними Finance.ua, торги закрилися на рівні 24 гривні 44–48 копійок за долар.

«Частина продавців і спекулянтів намагається максимально розігріти котирування. Основною причиною цих чергових дисбалансів став НБУ і подальші дії місцевих покупців та продавців. На початку сесії регулятор купував долар через Matching. Купив близько 50 млн доларів, чим відкачав з ринку пропозицію», – так описують ситуацію в розпал торгів фахівці сайту «Мінфін».

Читайте також: «Інвестняні», запропоновані Зеленським і Гончаруком, не покращать загальний інвестиційний клімат – експерти​

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

your ad here

НБУ послабив довідкове значення курсу гривні на 27 копійок

Національний банк України оприлюднив довідкове значення гривні на 24 січня – 24,27 гривні за долар. Цей показник на 27 копійок вищий за вчорашній – 24 гривні 54 копійки.

Тим часом на міжбанківському ринку гривня також послаблюється – з 24,27-24,23 вранці в п’ятницю до 24,38-24,34, повідомляє нішевий ресурс «Мінфін».

Читайте також: «Інвестняні», запропоновані Зеленським і Гончаруком, не покращать загальний інвестиційний клімат – експерти​

Напередодні Національний банк встановив офіційний курс гривні на 24 січня на рівні 24 гривні 52 копійки за долар.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

your ad here

Україна підпише угоду про партнерство з Deutsche Bahn 5 лютого – Гончарук

Україна підпише «Угоду про стратегічне партнерство» з Deutsche Bahn 5 лютого, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук у Facebook.

Він розповів, що Україна веде переговори про співпрацю в операційній діяльності та наданні консультаційних послуг з боку німецької залізниці.

«У будь-якому разі, ця співпраця точно дозволить підвищити ефективність та якість залізничних перевезень в Україні. Важливий момент, щоб уникнути спекуляцій – мова лише про стратегічне партнерство, а не про продаж чи концесію «Укрзалізниці». Українська залізниця залишається під повним контролем держави, і це точно. Крапка!» – сказав Гончарук.

22 січня Міністерство інфраструктури підписало «Меморандум про взаєморозуміння» із залізничним оператором Німеччини Deutsche Bahn. Прем’єр пояснював, що німецькі фахівці реформуватимуть управлінські механізми «Укрзалізниці». При цьому Україна повністю збереже за собою контроль над підприємством.

Наступного дня Гончарук заявив, що Україна хоче «віддати» свою залізницю в управління Deutsche Bahn на 10 років.

Deutsche Bahn у відповідь на запит Deutsche Welle заявила, що консультуватиме «Укрзалізницю», а не керуватиме нею.

your ad here

«Укрзалізниця» потребує більше інформації про угоду уряду України з Deutsche Bahn – наглядова рада

Наглядова рада акціонерного товариства «Укрзалізниця» знає про підписання угоди про наміри між урядом України та залізничним оператором Німеччини Deutsche Bahn щодо подальшої співпраці із розвитку «Укрзалізниці».

«Підписання цього документу є ініціативою і прерогативою уряду України. Щойно наглядова рада отримає більше інформації, це питання буде розглянуте», – ідеться в оприлюдненому 23 січня повідомленні на сайті «Укрзалізниці».

Радіо Свобода надіслало запит щодо деталей угоди також і до Deutsche Bahn, але наразі відповіді не отримало.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук на українському сніданку на полях Міжнародного економічного форуму у швейцарському Давосі заявив, що Україна хоче «віддати» залізницю в управління німецькій Deutsche Bahn на 10 років.

 

22 січня прем’єр пояснював, що німецькі фахівці реформуватимуть управлінські механізми «Укрзалізниці». При цьому Україна повністю збереже за собою контроль над підприємством.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

your ad here

НБУ послабив гривню, міжбанк пішов в інший бік

Національний банк України встановив на 24 січня курс 24 гривні 52 копійки за долар, це одразу на 19 копійок більше за курс на 23 січня.

Регулятор узяв до уваги насамперед перебіг торгів на міжбанківському валютному ринку в першій половині сесії, коли котирування сягали 24 гривень 54,5–57 копійок за долар.

«На ринку йде поступове просідання котирувань за рахунок продажу валюти Нацбанком. Спочатку регулятор продавав долар по 24,55 гривні (практично на піку котирувань), зараз вже продає дещо нижче. Це знижує ажіотаж на торгах. Основними покупцями валюти були клієнти Сіті-банку. Як кажуть учасники торгів, це ті нерезиденти, хто вирішив зафіксувати прибуток від погашення попередніх випусків облігацій і не купив нові ОВДП на останньому аукціоні, а повертається в долар», – так оцінили перебіг торгів станом на 12:00 фахівці сайту «Мінфін».

У другій половині дня вже на значно нижчих обсягах котирування міжбанку просіли – до рівня 24 гривні 27–30 копійок на момент закриття сесії, повідомляє Finance.ua.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

your ad here

ЄС тимчасово припинив імпорт м’яса птиці з України – Держпродспоживслужба

Європейський союз тимчасово припинив імпорт з України м’яса птиці, м’ясної продукції та термічно необроблених продуктів з птиці, повідомила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. При цьому яйця та яєчна продукція під ці обмеження не підпадають.

У відомстві розповіли, що повідомили своїх міжнародних торговельних партнерів про виявлення випадку пташиного грипу, проте рішення ЄС припинити імпорт – стало несподіваним.

«Українські заходи щодо контролю та ліквідації грипу птиці визнані еквівалентними тим, які здійснюються країнами-членами ЄС. Враховуючи звіти численних місій з оцінки еквівалентності, результати перемовин та попередніх домовленостей, зазначене рішення ЄС є приголомшливо неочікуваним для української сторони», – зазначили в Держпродспоживслужбі.

18 січня на підприємстві у Вінницькій області була зареєстрована загибель птиці. Наступного дня в неї виявили грип. У Державній службі з питань безпечності харчових продуктів запевняють, що ситуація під контролем.

Остання велика епідемія пташиного грипу спостерігалася в Європі взимку 2016-2017 років – збудник захворювання потрапив разом з перелітними птахами з Азії. Тоді довелося вбити сотні тисяч птахів, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Пташиний або курячий грип – це вірус, який часто призводить до смерті заражених птахів. Його збудник переносять дикі перелітні птахи. Деякі зі штамів пташиного грипу можуть вражати не лише птахів, але й свиней чи людей.

Інфекція серед свійської птиці може бути безсимптомною або викликати зменшення яйценесення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів.

your ad here

Долар зміцнився на понад 20 копійок – НБУ

Долар зміцнився на 21 копійку, повідомив Національний банк України.

Довідкове значення вартості долара на 12:00 визначене на рівні 24 гривень 54 копійок.

На початку 2020 року курс долара становив 23 гривні 69 копійок.

your ad here